ГОТУЙ САНИ ВЛІТКУ, або Трохи про енергетичну безпеку

  21.07.2021 00:31   -
Влада

Павлоградський міський голова Анатолій Вершина забив тривогу в соцмережах через кризу в енергетиці. Він вважає, що спекулятивні низькі ціни на ринку електроенергії та ручне управління ним змушують енергогенеруючі компанії працювати у збиток. Це, безумовно, призведе до скорочення відрахувань до бюджетів територіальних громад, основними донорами яких і є підприємства Західного Донбасу.

Надворі середина літа, яка для доброго господаря – передусім час подбати про холодну зиму. Мерів міст турбує не лише перспектива невиконання бюджету, а й ціна палива для комунальних котелень: газу, вугілля, електроенергії тощо. Бо вже літні тенденції щодо ціни енергоносіїв не дуже тішать. Скажімо, тариф на газ для населення з 1 липня цього року, принаймні у дніпровських операторів, сягає 9 грн. за кубометр без урахування доставки.

Що ж відбуватиметься взимку – не знає ніхто. Навіть Президент, який днями повернувся після перемовин з Берліна, м’яко кажучи, без настрою. Бо попри тривалу риторику для внутрішнього споживача про нікчемність, безперспективність і несерйозність Північного потоку-2, сита Європа готується по ньому транспортувати газ з Російської Федерації вже цієї зими.

На перший погляд, стурбованість Зеленського виглядає дивно. Чого переживати? Адже ми спокійно можемо купувати газ у Словаччині, що начебто й робимо вже кілька років. Та, мабуть, той газ таки не зовсім словацький, бо в останні дні влада почала щось не дуже впевнено закидати про загрозу енергетичній безпеці країни.

Розповіді про словацький газ мене як споживача, що колись навчався в школі, обурювали давно. З курсу економічної географії всі пам’ятають, що лише в чотирьох країнах Європейського континенту є розвідані поклади природного газу: у Норвегії, Румунії, Україні та Росії. Вуглеводні якого походження ми вже кілька років купуємо в Словаччині – можна лише здогадуватись.

Взагалі ж геополітичні інтриги останніх місяців навколо добудови газогонів в обхід України багато кому мали б «відкрити очі». Бо під безкінечні балачки щодо відновлюваних джерел енергії, турботу про навколишнє середовище і заклики таких «залежних» країн як наша ледве не топити соломою чи гноєм Євросоюз за допомогою Росії забезпечив себе сучасною й потужною газотранспортною інфраструктурою. Судячи з бюджетів, витрачених на неї, наші «європейські друзі» не планують найближчими десятиліттями відмовлятись від енергоносіїв вуглеводного походження.

Здається, нам варто було б почути своїх народних мудреців, які здавна рекомендують замість того, аби слідувати порадам «друзів», – робити те ж саме, що вони.

Володимир ПІСОЦЬКИИ

Поділитись: