Станіславу Шевченку – 85. Команда ОПЗЖ привітала ювіляра

  31.03.2021 00:48   -
Персона

26 березня генерал-майору у відставці, почесному голові ради Дніпропетровської обласної організації ветеранів України Станіславу Шевченку виповнилося 85 років

У гостях у ювіляра побували партійці «Опозиційної платформи – За життя».

Вітальний лист від імені голови обласної парторганізації «Опозиційна платформа – За життя»

Геннадія Гуфмана імениннику вручив депутат облради Володимир Пісоцький.

Понад 18 років Станіслав Миколайович очолює в області ветеранську організацію. Про нього завжди відгукуються, як про гідного і вимогливого керівника і, звичайно ж, прекрасну, добру, чуйну людину. Він згуртував ветеранів усієї Дніпропетровщини. Відстоював права ветеранів, учасників бойових і трудових звершень, зберігав історію великої війни і пам’ять про її героїв. Зараз організація ветеранів України на Дніпропетровщині об’єднує 50 районних і міських організацій, в яких перебуває понад 350 тисяч ветеранів та дітей війни.

Як вважає Геннадій Гуфман, внесок Станіслава Шевченка в розвиток Дніпропетровської обласної організації ветеранів України заслуговує на велику повагу.

«Вдячний Вам за те, що багато років Ви дбали про захист прав і соціальні гарантії для десятків тисяч ветеранів Дніпропетровщини. Для багатьох Ви стали лідером, взірцем витримки, мужності, принциповості. Ви надихаєте ветеранів продовжувати патріотичне виховання молоді, берегти пам’ять про героїв-захисників, доносити до людей, що потрібно цінувати мир», -йдеться у вітальному листі від імені голови обласної парторга-нізації ОПЗЖ Геннадія Гуфмана.

Незважаючи на поважний вік, Станіслав Миколайович зустрічав гостей і приймав поздоровлення в доброму здоров’ї і чудовому настрої. Ділився спогадами і своїми життєвими принципами. «Потрібно ставитися до людини так, як ставишся до себе. Поважаєш себе -поважай інших! І все роби по совісті. Нікого не ображай. Це правила, яких я завжди дотримувався. І з усіма завжди знаходив спільну мову», -розповідає ювіляр.

Молодша дочка Олена доповнює, що батько підтримував своїх дітей та інших людей в будь-якій ситуації і ніколи не нав’язував своєї думки. За це його люблять і поважають.

Як про вчителя та наставника розповідає про Станіслава Шевченка його перший заступник в обласній раді ветеранів Сергій Дорошів. «Я познайомився з ветеранськими організаціями, коли допомагав з виданням книги «Трудова слава Дніпропетровщини». Завдяки Станіславу Миколайовичу знову відчув на плечах погони, адже у нього як у військового – все строго, по порядку. Він – людина виняткової доброти, дуже коректний, вимогливий до себе й інших. З нього варто брати приклад!» -поділився він.

Телефон іменинника безперервно відтворював мелодію «Прощання слов’янки» – з самого ранку з привітаннями телефонували друзі, колеги, товариші по службі, земляки. І всім Станіслав Миколайович навзаєм бажав міцного здоров’я і миру.

Хто є хто

Генерал-майор запасу Станіслав Шевченко народився 26 березня 1936-го в Бутурлинівці Воронезької області в сім’ї військовослужбовця. З армією пов’язав своє життя в 1954 році, вступивши до Харківського гвардійського танкового училища. Потім, перебуваючи на службі в Збройних силах СРСР, навчався далі: у 1968-му скінчив Військову академію бронетанкових військ ім. Малиновського (зараз – у складі Загальновійськової академії ЗС Російської Федерації), у 1976-му – Військову академію Генерального штабу.

Обіймав усі значущі командні посади. У 19821983 рр. був першим заступником начальника штабу 40-ї армії радянських військ в Афганістані. Після цього служив заступником начальника штабу 6-ї гвардійської танкової армії.

Під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС працював начальником штабу оперативної групи Київського військового округу, перебував у зоні лиха з 2 травня по 13 червня 1986 року. У 1991-му звільнився в запас.

З 2003 року очолює раду Дніпропетровської обласної організації ветеранів – однієї з найчи-сельніших ветеранських організацій країни. Нагороджений орденами Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР» III ступеня, «За заслуги» III ступеня та ін.

Поділитись: