31 жовтня — День апостола та євангеліста Луки, сподвижника апостола Павла і автора одного з Євангелій. По народному — осіннього Луки (є ще й весняний, 5 травня)

Народився він в Антиохії Сирійській в сім’ї заможних язичників. Вивчав філософію, живопис і медицину, був лікарем та іконописцем. Саме Лука намалював перші ікони Спасителя та Богоматері. Побачивши їх, Пречиста Діва Марія промовила: «Благодать народженому від Мене і Моя милість з цими образами нехай буде». Також євангеліст зобразив святих апостолів Петра та Павла.

Проповідував Євангелія в різних країнах, за що помер мученицькою смертю: у віці 84 років його розіп’яли на оливковому дереві.

Вшановувати пам’ять мученика за віру почали в 4 столітті. У 360 році тіло апостола перевезли до Константинополя, проте зараз його мощі зберігаються в італійській базиліці Святої Юстини.

До святого Луки — покровителя лікарів, живописців та мисливців моляться іконописці перед розписом храмів і написанням святих образів, городники і садівники — аби вберіг озимину і саджанці дерев від лютих морозів. А ще люди просять у нього здоров’я, захисту й взаєморозуміння у родині.

Хоча осінній Лука і не вельми показний обрядовими та релігійними дійствами, він був для селянина орієнтиром закінчення усіх робіт, пов’язаних із зерном.

Віддавна вважалося, що вінець хліборобського року наставав не тоді, коли хліб скошено й пов’язано в копи, а лишень з часу його перевезення до обійсть та обмолоту: «Не хвались нажавши, а хвались намолотивши». Або ж: «Прийшов осінній Лука — з’явилися хліб і мука».

Цього дня влаштовували так звані «цибульні базари» і намагалися обов’язково хоча б трішки скуштувати цибулі — аби зберегти здоров’я на цілий рік. Казали, що Лука позбавляє від «семи недуг», виводить з    людини кволість та додає сили.

Цибуля завжди вважалася одним з головних народних цілющих засобів. Нею лікували застуду, шкірні та шлункові недуги, нариви і пухлини, зубний біль. Після миття голови в цибулинні волосся ставало сильним і блискучим.

Використовували цибулю і як своєрідний оберіг від пристріту й порчі. Вірили, що цибулеве намисто, повішене на шию домашній худобі, здатне вберегти її від хвороб і падежу.

Подекуди день апостола Луки відзначали як поминальний: «Вшануєш Луку — і він шануватиме померлих на тому світі».

У цей день не можна було лихословити та сваритися, не годилося також позичати або давати будь-які господарські речі сусідам, хіба що якійсь убогій людині чи дитині: «Бог простить і віддячить».

Як на Луку сніг не випав, то зими ще довго чекати. Якщо 31 жовтня роги місяця дивляться на північ — буде сухо; на південь — найближчими днями дощи-тиме. Ну а як місяць здається каламутним і блідим —    буде дощ і сніг, можливі приморозки.

Тетяна МАЛИШЕНКО