Ту нервову «конституційну» ніч з 27 на 28 червня 1996-го, без сумніву, пам’ятають усі нинішні народні депутати II скликання. Не випадково – після тривалих обговорень на світ з’явився новий Основний Закон країни, за яким Україна продовжує жити і сьогодні. Подробиці прийняття документа смакували безліч разів як ті, хто має до нього безпосередній стосунок, так і різні «невинуваті» та непричетні. У Дніпрі таких вистачає. Ми ж попросили напружити пам’ять одного з учасників – нардепа-мажоритарника по тодішньому Петровському виборчому округу Сергія Чукмасова.
Багато хто пам’ятає, що Сергій Олександрович був «законотвор-цем» від тодішнього Дніпропетровська і в наступну парламентську каденцію, з 1998 по 2002 роки, брав участь у підготовці багатьох законопроектів. Але саме те голосування 65-річному Чукмасову запам’яталося назавжди…

«ДО КУЧМИ ПІДСКОЧИВ ПЕРШИМ»

– На початку засідання більшість колег сумнівалася, що до його завершення держава отримає документ, який у людей прийнято прирівнювати до паспорта, – згадує Чукмасов. – Дуже вже багато було поправок – за формою, і навіть по суті. Але Данилич (президент Леонід Кучма. – Авт.) нервував, постійно телефонував спікеру Морозу, наполягав, квапив. У якийсь момент у залі поповзли чутки, що він готовий піти на розпуск парламенту…

Тоді процес пішов активніше, без зволікань. Хоча моди голосувати статті пакетом, як зараз, ще не було, тому дискусії затягнулися до ранку. В результаті, прокинувшись і приступивши до роботи, країна дізналася, що тепер житиме по новому Основному Закону – вже не УРСР, а незалежної України.

– Як тільки я зрозумів, що це, нарешті, здійснилося, першим підбіг до прибулого до сесійної зали Президента з роздрукованим проектом:«Леоніде Даниловичу, розпишіться, будь ласка». Пустовойтенко, який перебував поруч, почав лаятися, мовляв, офіційно Конституція ще не підписана, не можна… Але Кучма весело матюкнувся, розписався, поставив дату і точний час – 9.20…

В архіві Чукмасова цей автограф займає почесне місце. А як же – історія…

КРИМСЬКА «МІНА»

Через багато років екс-нардеп погоджується, що чинна Конституція зовсім не ідеальна. І, на жаль, часто не відповідає сьогоднішнім економічним реаліям. Але тоді була тільки ейфорія, мокрий від поту «батько Конституції» Михайло Сирота на трибуні, шеренги чашок з-під «кави» у перервах (насправді з них у парламентському буфеті пили коньяк) і відчуття, що країна змінюється на очах, і ти до цього причетний …

– Напевне, майбутню анексію Криму Росією можна було, якщо не унеможливити взагалі, то, як мінімум, ускладнити. Багато хто пропонував зробити АРК областю – такою ж, як інші. Але вперлися кримські колеги: «Як це так, ви хочете знизити наш статус. Нас виборці на округах не зрозуміють…» А так у них залишилися свій Радмін, своя Верховна Рада. Комуністи теж були за автономію горою. Вони – в основному через непримиренну позицію першого секретаря кримських комуністів Грача, -розповідає Чукмасов. – Йому хотілося виділятися серед колег, для нього це було важливим. Усі – звичайні секретарі обкомів, а ось він – о-го-го! Порахували, що без кримчан і комуністів 300 голосів не набереться. І плюнули, автономія – так автономія. Хто ж думав, що власноруч під майбутнє міну закладаємо…

Багато про що не думали. Що «велика приватизація» призведе до появи олігархів та занепаду промисловості. Що чорним по білому записані норми про безплатні освіту та медицину досить скоро стануть порожнім звуком. І так далі. Але, на жаль, умовний спосіб невідомий історії. Навіть українській…

Андрій БОГАТИРЬОВ