«Сегодня примешь 30 больных, а завтра, глядишь, привалило их 35, послезавтра 40, и так изо дня в день, из года в год, а смертность в городе не уменьшается, и больные не перестают ходить. Оказать серьезную помощь 40 приходящим больным от утра до обеда нет физической возможности, значит, поневоле выходит один обман. Принято в отчетном году 12000 приходящих больных, значит, попросту рассуждая, обмануто 12000 человек».

(А. П.Чехов, «Палата N6»)

Працюючи над своєю знаменитою повістю, Чехов – лікар за дипломом – напевне не підозрював про появу через 130 років коронавірусу, тим більш – про заходи та методи боротьби з ним. Власне, як і нинішні можновладці навряд чи знайомі з «Палатою N6», бо «мистецтво управління» медичною статистикою винайшли дуже давно і його вправно використовували ще чеховські сучасники.

Влада знову заговорила про посилення карантину. Президент з цього приводу навіть провів вихідними селекторну нараду. Приводом для такої стурбованості стали зростаючі в останні дні показники захворюваності. У МОЗі переконані, що причина цього – послаблення карантину та невиконання українцями елементарних правил. Хоча, за словами колишнього головного санітарного лікаря Станіслава Протаса, зростаюча статистика збіглася зі збільшенням тестів. Бо середній відсоток виявлення хворих у нас не змінився і становить приблизно 6%. Тобто люди не стали більше хворіти. Просто зараз за рахунок більш масового тестування зростає рівень виявлення інфікованих.

Учасники вищезгаданої наради пропонують цілу низку нових-старих заходів з посилення карантину. Зокрема, посуворішають рейди на транспорті, в системі громадського харчування та й просто на вулицях. Школи вже зараз почали підготовку до дистанційного навчання з 1 вересня. Обговорюється й чергове закриття всіх ринків і ярмарків, а також збільшення штрафів за недотримання антиепідемічних заходів.

Прем’єр Шмигаль попросив мерів міст залучити до роботи муніципальні патрулі – «для здійснення контролю та ефективної роботи». Оскільки в Україні продовжує діяти так званий адаптивний карантин, то подібні ініціативи додадуть лише сміливості фантазіям місцевої влади, яка з новою силою візьметься за «реалізацію» карантинних заходів.

Дехто з політиків у викладених планах вбачає зовсім цинічні речі. Наприклад – економію бюджету на зарплатах, зокрема вчителів. Або навіть спробу перенести місцеві вибори, заплановані на кінець жовтня, через не дуже гарні перспективи провладної партії…

Чеховський герой Андрій Юхимович, завідувач провінційної лікарні, лише через 20 років своєї роботи випадково дізнався про існування на території ввіреного йому закладу приміщення з особливими хворими. Життя лікаря після його відвідування кардинально змінилося. Можливо, й нашим учасникам «селектору» варто глибше зануритися у проблему? Бо лише обмеження та заборони потроху перетворюють наше і без того не надто здорове суспільство на «палату N6».

Володимир ПІСОЦЬКИЙ