НА ПИЛИПІВЦІ ЩЕ ЛЮДИ СИТІ

2 месяца ago Zorya Комментарии к записи НА ПИЛИПІВЦІ ЩЕ ЛЮДИ СИТІ отключены

28 листопада заходить Різдвяний піст, по-народному Пилипівка. Триває він до 6 січня включно і завершується Різдвяним надвечір’ям.

Чому Пилипівка? Бо напередодні, 27 листопада, вшановуємо день пам’яті апостола Пилипа.

Народився святий у місті Віфсаїда в Галілеї (Палестина). Знаючи передбачення старозавітних пророків, він очікував пришестя Спасителя. І коли настав той час, і Христос покликав святого – не вагаючись, пішов за Ним. Після Зішестя Святого Духа на апостолів став проповідувати Слово Боже, хрестячи людей і звершуючи багато чудес (воскресіння, зцілення). Це викликало гнів у язичників. За наказом правителя міста Ієраполь (Фригія) Пилипа схопили й розіп’яли на хресті разом із апостолом Варнавою.

У 2011 р. під час розкопок у південно-західній турецькій області Денізлі серед руїн стародавнього храму італійські археологи віднайшли гробницю святого Пилипа.

Його образ намальовано на іконі «Тайна вечеря», а також на іконостасі в апостольському ряду.

На Пилипа справляли так звані передріздвяні запусти. В кожній оселі готували чимало смачних страв: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м’ясо, переважно птицю, — ніби хотіли наїстися на увесь піст.

На гостину збиралася родина, куми, свати. В гості до батьків приходили молодята, які щойно побралися. Новоспечений зять дарував тещі теплу зимову хустку та святкову вишивану. «На запусти – нові хусти», – хизувалася вона.

Ті подружжя, які недавно взяли шлюб і ще не мали дітей, влаштовували складчину: кілька сусідських родин сходилися у котрійсь хаті, приносячи з собою харчі та напої, аби «статечно провести Пилипа».

Окремо збиралися парубки й дівчата. Для тих, хто не встиг заслати сватів і хто їх не дочекався, доводилося «продовжити канікули» парубкування та дівування: «Пилип не до всіх прилип».

На другий день вже починав відлік Різдвяний піст. Усі сорок днів не слід споживати скоромного: м’ясо, молоко, сир, вершкове масло, яйця.

Проте піст цей минав відносно легко, бо «на Пилипівці ще люди ситі». У дбайливого господаря по завершенні польових робіт усього було вдосталь на столі: хліба з нового врожаю, картоплі, капусти, моркви, іншої городини. А ще осінь щедро обдаровувала садовиною, грибами.

Саме тоді розпочинали запаси свіжозаква-шених і солених овочів, споживали багато різних видів олії: конопляної, лляної, соняшникової…

Пам’ятна з дитинства страва, якою в піст пригощала бабуся. Вона її називала «по-волинськи» (не знаю чому, мабуть, на Волині так готують). Треба було ступкою добре розтерти часник з сіллю, розвести це невеликою кількістю перевареної води, додати запашної соняшникової олії і в цю підливу вмочати зварену в кожушках картоплю.

Олію можна вживати чотири дні на тиждень – у вівторок, четвер, суботу і неділю.

Риба дозволена в суботу і неділю та на великі церковні свята, якщо вони припадають на вівторок і четвер. У ці ж дні можна трішки вина.

Від 2 до 6 січня піст посилюється, і рибу не вживають навіть у суботу й неділю.

У Пилипівку утримуються від вечірок, розваг, концертів тощо. Не стають під вінець. Але обмеження не стосуються інших подій, наприклад, хрещення. Жіноцтво о цій порі пряло, чоловіки старалися запастися дровами: вже ж бо морози. «Як хочеш лози, то в Пилипівку вози».

Тетяна МАЛИШЕНКО

Поделиться: