Івана Купала, Іванів день – найколоритніше й найцікавіше прадавнє народне свято. Відзначають його в ніч на 7 липня. Після Купала літо йде на спад.

Із введенням григоріанського календаря Купала збіглося у часі з церковним святом Різдва Івана Хрестителя. За словами св. Августина, «день Різдва св. Івана – честь, якої не має жоден святий. У всьому християнському світі почитають лише день Різдва Господа і св. Івана».

Очисний вогонь

Свято починається ввечері. Основним стрижнем, довкола якого, відбувається дійство, є купальський вогонь, що символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти усю ніч. Таким багаттям приписували очисну дію: водили хороводи навколо вогню, стрибали через нього.

Спершу перескочити вогнище старалися парубки. Потім – попарно, парубок з дівчиною: якщо вдало перестрибнуть – неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

Навіть старі люди перестрибували через багаття, щоб очиститися і цілий рік бути здоровими.

У ніч на Івана Купала «очищали» й дітей. Скинувши з них свитинки, проганяли через кущики кропиви. Звичайно, стрибати дітям через вогонь небезпечно. Тож не треба експериментувати з дітьми.

До речі, «практичні» господарі брали попіл з купальського багаття і підживляли ним грядки. Були впевнені: городина краще родитиме.

«Пливи вінок за водою, пливе доля за тобою…»

Настрибавшись через вогнище, дівчата тікали від парубків, щоб ворожити на кохання: опівночі знімали з голови вінки, сплетені з польових квітів і трав, й пускали у воду. Інколи до вінка встромлювали запалену свічку.

Доки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою й співають: «Полинь, віночку, по бистрій хвилі, Поплинь під хату, де живе милий. Поплив віночок долі водою, Серце дівчини забрав з собою».

Як вінок пливе добре й свічка не гасне – дівчину чекає довге, щасливе життя з тим єдиним, коханим; а якщо він крутиться на місці – ще дівуватиме. Ну а як пристане до якогось берега, то туди й заміж піде…

Вінки, в яких дівчата святкують Купала, наділені чудодійною силою. Ними прикрашали стовпи біля колодязів. Обплітали цямриння – для захисту від відьом. А як повісити такий вінок у хаті, то він вбереже її від граду й бурі.

Омріяна квітка

Купальської ночі розцвітає раз на рік (і то на коротку мить) чарівна квітка папороті. Як її знайдеш — пізнаєш мову тварин і птахів, зможеш спілкуватися з рослинами їхнім шепотом. Вона неодмінно підкаже, де закопано скарби. Принаймні вірили у ці побрехеньки.

А якщо серйозно, то такі трави, як звіробій, ромашка, материнка, подорожник о цій порі справді набувають найбільшої цілющої сили. Не менш чудодійними стають не тільки ягоди, а й корінці, стебла, листя суниці, чорниці. Останню ще називають «Івановою ягодою».

Повсюди в Україні рекомендувалось збирати на Івана Купала лікарські рослини – «купальське зілля».

Ой, не спіть на Івана

За повір’ям, цієї ночі, яка є найкоротшою, не можна спати, бо в цю пору бешкетують відьми, упирі, інші нечестиві. Та й гадюки не сплять, а чатують на людей, аби вжалити.

Проте скупатися у відкритій водоймі треба обов’язково: в цей час вся нечиста сила виходить зі ставків, річок і морів, тож людині нічого не загрожує. Вода стає цілющою, адже це Іван Хреститель освятив її для купання.

Тетяна МАЛИШЕНКО