Україна не пасе задніх серед 197 визнаних держав світу за якістю та дизайном власної валюти.
Будь-яка вагома дата – добра нагода віддати шану власне самому ювілярові. Нашій іменинниці, без зайвої скромності, й справді є чим похвалитися. Тисячолітньою історією, і здобутками, і служінням вірою та правдою українському народу, і всесвітнім визнанням.

Починали зі срібляників і златників…

На українських землях карбування власної валюти, золотни ків та срібляників, започаткував ще київський князь Володимир Великий.

Ці монети – перші державні документи, що зберегли зображення тризуба, знака київських князів. На лицьовому боці монети зображено князя, який сидить на престолі, тризуб і напис «ВЛАДИМИР НА СТОЛЕ». На зворотному боці – відкарбовано лик Ісуса Христа і напис «А СЕ ЕГО ЗЛАТО».

У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості й карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися «гривнями».

Після тривалої перерви у середині XIV століття на українських землях відродився не тільки монетний обіг, а й ненадовго поновилося карбування монет. Гривні поступово зникли з обігу, перетворившись на грошово-лічильне поняття.

Пізніше відродити власне карбування монет планував Богдан Хмельницький. Ще від початку Визвольної війни 1648-1654 років гетьман прагнув проводити самостійну фінансову політику, вважаючи її однією з основних ознак державності. Чи вдалося гетьману реалізувати задум, не знаємо, адже писемні згадки до цього часу не підтверджені археологічними знахідками.

У часи національно-визвольних змагань у 1917-1921 роках велике значення у розбудові самостійної і суверенної Української держави мало впровадження національної валюти й створення незалежної банківської системи. Першою банкнотою самостійної Української держави став державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців. Усього за 1917-1921 роки в обіг введено 24 види паперових грошових знаків.

Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, внаслідок якої національною валютою стала гривня.

Роботу над гривнею розпочали ще 1992 року. Перші банкноти за дизайном художників Василя Лопати і Бориса Максимова надрукували у Канаді та Великій Британії.

З 1994 року в Україні відкрито Банкнотну фабрику, у квітні 1998 року засновано Монетний двір. Тепер українська гривня друкується за найсучаснішими світовими технологіями, а віднедавна – з використанням українського льону.

Зараз у готівковому обігу країни перебуває готівки на загальну суму 594 млрд. грн., із них банкнот – на суму 590 млрд. грн. (2,9 млрд. шт.) та монет – на 4 млрд. грн. (13,8 млрд. шт.)

Обсяг готівкової гривні на руках у населення України постійно зростає. Зараз цифра наближається до 600 млрд. гривень.

Кіборги, картопля, пектораль і… моторний парубок Еней

Україна, як і кожна поважаюча себе країна, друкує та карбує не тільки обігові гроші, а й випускає пам’ятні монети. Вони призначені перш за все для колекціонерів. До речі, вітчизняні монети, без перебільшення, є одними з найкрасивіших у світі, що не раз підтверджувалося перемогами і призовими місцями на міжнародних нумізматичних конкурсах.

Організацією випуску нумізматичної продукції опікується Національний банк України, а карбують її на Банкнотно-монетному дворі в Києві. Починаючи з 1995 року і на момент підготовки публікації, випущено 856 різновидів пам’ятних монет. Номінали монет – від двох до п’ятисот гривень. Карбують колекційні гроші в основному із нейзильберу, а також із срібла і золота. А ще прикрашають кольоровими емалями, кольоровим друком, голограмами і навіть дорогоцінним камінням.

Нацбанк щорічно випускає в середньому до 4-х десятків нових монет – це більше, ніж в інших країнах. Наприклад, у США їх з’являється по 5-6 штук на рік, але мільярдними тиражами. В Україні по-іншому – тиражі невеликі: для монет із золота та срібла зазвичай тираж 3-5 тисяч штук, з нейзильберу – 10-50 тисяч. До речі, найменший тираж – 110 екземплярів – у золотої п’ятисотки «Фінал Євро-2012» вагою 500 грамів, яку сьогодні оцінюють у… 1,2 мільйона гривень. Загальний тираж пам’ятних монет сягнув понад 20 мільйонів примірників.

Монети випускаються у 35 серіях. Деякі з них вже закриті як, наприклад, «Області України», а чимало не обмежені у випусках. Найбільший ряд – «Видатні особистості України», який вже налічує понад півтори сотні монет і триває з року в рік. Як і серії «Спорт», «Флора і фауна», «Пам’ятники архітектури України», «Стародавні міста України», «Інші монети» (найбільш оригінальними в ній стали «Земля-годувальниця» та «Копання картоплі»). А ще випуском 10-гривневих монет поновлена серія «Збройні сили» – одна з них присвячена захисникам Донецького аеропорту.

На монетному дворі відійшли від традиції карбувати монети тільки круглої форми – прямокутними стали монети до 100-річчя Національної академії наук України, «Пектораль», «Енеїда».

За висновками нБу, популярність українських пам’ятних і ювілейних монет зросла втричі. Ними цікавляться не тільки на внутрішньому ринку, а й за кордоном.

♦ ♦ ♦

Дніпропетровщина, як жодна інша область, гідно представлена нумізматам відразу десятьма монетами. Присвячені вони, зокрема, величним постатям Олесю Гончару і Євгенові Березняку, досягненням у космічній галузі, петриківському розпису, провідним навчальним закладам, визволенню від фашистів та 85-річчю утворення області.

о. ясній