Спілкуючись у компаніях колег та друзів, людей переважно середнього віку, часто доводиться чути жарти на кшталт «нам пенсія не світить…», «хто і чим її платитиме?» або й зовсім песимістичне – «та я до тієї пенсії й не доживу». Перспектива жити на саму пенсію, середній розмір якої трохи більший за сто доларів, відверто кажучи, не радує нікого. Та нинішня влада налаштовує майбутніх пенсіонерів на те, що їхня тривога щодо імовірності виплат з Пенсійного фонду – не зовсім і жарт.

В ефірі одного з національних телеканалів радник голови Офісу президента Тимофій Милованов – той, що працював міністром економіки та вважає своєю домівкою Сполучені Штати, – сказав те, що більшість можновладців не наважуються озвучувати. Просто, прямо і не прикрашаючи перспек- Ц тиви українців.

«Скоро в Україні буде пенсіонерів більше, ніж працюючих. Тобто людина, яка працює, має прогодувати і себе, і з часом ще кількох людей. І жодні рішення фундаментально цю проблему не вирішать», – пряма цитата. «Тож кожен українець має розраховувати не на державу, а на себе», – резюмував екс-викладач Пенсиль-ванського університету.

А потім магістр економіки Милованов не втримався від порад, які виявилися характерними для більшості представників сучасної влади. Пам’ятаєте, віце-прем’єр уряду часів Порошенка жалівся, що українці забагато їдять, а один з нардепів-«слуг» радив бабусі продати собаку, аби розрахуватися за комуналку? Тимофій Сергійович пішов ще далі: він запідозрив потенційних українських пенсіонерів у тому, що вони не вміють і не хочуть заощаджувати. I взагалі мають «низький рівень фінансової культури». Бо, за його словами, в Європі і в Сполучених Штатах люди знаходять можливість відкладати 5-10-15% від своїх доходів протягом життя і, досягаючи пенсійного віку, почуваються цілком упевнено у фінансовому сенсі.

Згодом же пан радник глави Оп, як мені здалося, просто почав цинічно знущатися – закликав українських громадян готуватися до пенсії, інвестуючи у цінні папери, зокрема ОВДП (облігації внутрішньої державної позики).

Далі… я вимкнув телевізор. Бо й сам почав відчувати втрату зв’язку з реальністю. А може, просто злякався розвитку та масштабу думок професора Милованова, який, чого доброго, міг би порадити українським пенсіонерам інвестувати в Apple, Tesla чи NASA…

Розмірковуючи більш приземленими категоріями, тепер мене не покидають думки – куди, кому і за що я вже більше двадцяти років відраховую ЄСВ (а це понад двадцять відсотків від доходу)? Чи усвідомлюють нинішні керівники роль держави у виконанні своєї основної функції – соціальної?

Зрештою, яку саме «країну мрій» мав на увазі кандидат у Президенти Зеленський у своїй передвиборчій програмі – «де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку»?

Володимир ПІСОЦЬКИЙ