Що робити містам Дніпропетровщини, аби вдало пройти новий опалювальний сезон

На календарі – початок осені, а це означає, що температура повітря поступово знижуватиметься й уже за півтора-два місяці (залежно від погоди) розпочнеться новий опалювальний сезон. Його вже називають особливим – навіть до офіційного старту. Адже процес формування тарифів на тепло та гарячу воду остаточно передали в руки місцевої влади, а теплові підприємства почали працювати в нових для себе ринкових умовах. Чи означає це, що тепло та гаряча вода здорожчають? Скільки тепловики платитимуть за газ і чи встигнуть вони взагалі підготуватися до опалювального сезону? Відповіді на ці та інші запитання – в нашому матеріалі.

Тарифи – відповідальність місцевої влади

Із цього сезону тарифи на тепло та гарячу воду встановлюють винятково органи місцевого самоврядування. Ані уряд, ані профільний регулятор – НКрЕКП – не мають відношення до вартості опалення та гарячого водопостачання. Скільки коштуватимуть ці послуги в конкретному місті, залежатиме лише від місцевої влади.

«Місцеві керівники тепер фактично визначають, які суми люди отримують за гарячу воду та тепло у своїх платіжках», -пояснює суть змін Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Логіка такої реформи в тому, що тепер кожен орган місцевого самоврядування може гнучко підійти до формування тарифу, залежно від стану мереж, рівня енергоефективності котелень і будівель, заможності громади тощо.

У кожного міста є свої особливості. Але найбільше на розмір тарифу впливають вартість палива (до 80% в тарифі), витрати на ремонти, податки, а також заробітні плати та адміністративні видатки.

Якщо через той чи інший чинник нинішній тариф на тепло занизький, то у місцевої влади все одно є можливість уникнути підвищення тарифів.

Передусім місцева влада має всі права, щоб, наприклад, підняти тариф на опалення своїх адміністративних будівель, при цьому не піднімаючи тарифи для жителів. Тобто чинні процедури дають можливість місцевій
владі розрахувати та затвердити окремі тарифи для різних категорій споживачів – це дає можливість гнучко підійти до вирішення можливих проблем.

Також місто за бажання може компенсувати частину вартості тепла певним категоріям споживачів з місцевого бюджету. Можливості такі є – в результаті реформи децентралізації доходи місцевих бюджетів зросли в рази. Так, за даними Міністерства фінансів зведений бюджет Дніпропетровської області збільшився на 354,3%, або більш ніж в 3,5 раза.

Однак важливо, щоб органи місцевого самоврядування вирішили це питання до старту опалювального сезону. Адже нові тарифи ще необхідно ретельно прорахувати, затвердити та оприлюднити. І все це треба встигнути зробити до 30 вересня. Тож часу – мало.

Скільки коштуватиме газ для ТКЕ?

З кінця травня виробники тепла отримали можливість самостійно обирати постачальника та шукати вигіднішу ціну газу.

Зміни сталися у складний час — ціни на газ у Європі, де Україна купує половину свого газу, цього сезону рекордні – на кордоні з Україною ціна одного кубометра газу сягає 19 гривень в еквіваленті.

Утім, на українських тепло-виків такі коливання на світових ринках вплинуть лише частково. Адже газ для виробництва тепла для потреб населення можна купити лише за 7,42 грн. за кубометр.
Саме таку ціну для підприємств теплокомуненерго та ОСББ запропонував державний «Нафтогаз» у рамках довгострокових угод. Згідно з їхніми умовами, вартість газу для тепловиків не змінюватиметься до 31 травня 2022 року. Тож опалювальний сезон те-пловики зможуть пройти без цінових коливань на паливо, яке продається для потреб населення за вигідною фіксованою ціною. Відповідно, піднімати людям тарифи на тепло через зростання вартості газу також не доведеться.

7,42 грн. за кубометр -найвигідніша пропозиція на ринку, констатують експерти. Жоден інший постачальник таких цін не пропонує.

«Є фіксована ціна газу і для населення, і для теплокомун-енерго – вона вдвічі нижча за ціну, що формується на вільному ринку. За таких умов не повинно виникнути об’єктив -них проблем з проходженням опалювального сезону», – переконаний експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Як проконтролювати підготовку свого міста до зими?

За даними сайту Нафтога-зу, на початок вересня з його дочірньою компанією «На-фтогаз Трейдинг» угоди уклали 517 виробників тепла. Це приблизно 48% підприємств, що отримували газ від Нафтогазу у попередньому опалювальному сезоні. Наразі для укладання
трирічних контрактів звернулося 595 підприємств ТКЕ та ОСББ.

Таким чином реальні домовленості на постачання газу за низькою фіксованою ціною має менше половини виробників тепла. Оскільки інші газові компанії не оприлюднюють інформацію про динаміку укладання договорів на постачання газу з виробниками тепла, достеменно дізнатись, чи матиме ваше теплокомуненерго/ ОСББ газ, щоб обігріти вас взимку, складно.

Аби з’ясувати, на якій стадії підготовки до зими ваші місто, котельня чи ОСББ, українцям радять перевірити, чи оприлюднив ваш місцевий орган самоврядування тариф на тепло та гарячу воду. Нагадаємо, за законом вони це мають зробити за місяць до старту опалювального сезону, тобто до 15 вересня.

Крім того, важливо, аби ваш виробник тепла (ОСББ/ТКЕ) не залишився без постійного постачальника газу. Перевірити це можна, зателефонувавши в компанію, що постачає вам тепло – ваше теплокомуненерго чи ОСББ, та дізнатись про наявність контракту.

Якщо постачальник газу є, а тарифи затверджено – перебоїв з теплом і гарячою водою цього сезону вдасться уникнути – як і необґрунтованого підвищення вартості комірного.

Енергоефективні плани на наступні сезони

А в наступні сезони на підприємства ТКЕ чекає велика робота з підвищення своєї енер-
гоефективності. Це – основний шанс для вдосконалення роботи систем централізованого опалення, зменшення енергетичних втрат і викидів парникових газів, а згодом – і для зниження тарифів.

Фахівці сподіваються, що трирічні контракти на постачання газу від «Нафтогазу» дозволять підприємствам ТКЕ стабілізувати свій фінансовий стан і згодом почати активно інвестувати в реконструкцію та модернізацію мереж і котелень, а також – розвивати відновлю-вальну енергетику.

«Три роки – це немало для того, щоб модернізувати свою систему теплопостачання, свої котельні, свої мережі. Цей період має бути використаний як для реконструкції, так і на встановлення нових потужностей, які б через 3 роки дали можливість використовувати для виробництва тепла або сміття, або відходи з біомаси», – наголошує виконавчий директор Кліар Енерджі Груп, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (2014-2019 рр.) Сергій Савчук.

Потенціал для зменшення споживання газу в Україні – величезний. За різними оцінками, за рахунок впровадження енергоефективних технологій лише населення та теплокому-ненерго могли б знизити свої обсяги споживання на 40-50%. Тобто замість 13-15 млрд. кубів на рік вони могли б споживати 6,5-8 млрд. кубів. Це вже б мінімізувало потреби країни в імпорті газу.