Знятий у 1975 році фільм Ельдара Рязанова для багатьох, як і раніше, залишається символом Нового року -разом з прикрашеною ялинкою та салатом «олів’є»

Прем’єра «Іронії долі, або З легкою парою» відбулася у новорічну ніч 1976-го. Це був перший досвід багатокамерної зйомки (фільм знімали 3 камери одночасно). «Двокімнатна квартира» головного героя Лукашина займала 600 квадратних метрів знімального павільйону.

Секрет популярності фільму, найімовірніше, в простоті історії і одночасно її незвичайності, в тому, що навіть персонажі, які заважають головним героям, – позитивні. Там немає негативних героїв, це справжня казка, «історія про хороших людей, які вірять у диво».

За однією з версій, ідея створення цього твору виникла в Еміля Брагінського і Ельдара Рязанова після того, як їм розповіли історію про чоловіка, який після лазні зайшов до приятелів, де старанно і активно повеселився, а потім чистий і задоволений заснув. У не зовсім тверезих друзів виникла геніальна ідея посадити свого невдалого товариша в потяг, який прямує до Ленінграда. В результаті, коли той, нічого не розуміючи, один прокинувся у поїзді, в загальному вагоні, який прибув у місто на Неві, то виявив, що, крім віника, портфеля і п’ятнадцяти копійок у кишені, у нього нічого немає.

Брагінський і Рязанов стали фантазувати, як могли б надалі розвиватися події цієї практично детективної історії. В результаті вийшла весела й лірична комедія. А для додання всій цій історії рис казки, автори помістили її в атмосферу новорічної ночі.

Кілька років поспіль на Новий рік глядачі залишалися без улюбленої комедії – під час горбачовської «антиалкогольної кампанії». Боротьба з пияцтвом дійшла до того, що з багатьох фільмів вирізалися сцени святкувань, а оскільки в «Іронії долі» головні герої знайшли своє щастя завдяки непомірному вживанню
алкоголю Женею Лукашиним, фільм взагалі заборонили. Правда, ненадовго…

Досі стрічка залишається незмінним атрибутом святкування у більшості людей старшого покоління, а фрази з неї давно стали крилатими і увійшли в повсякденний побут. Згадайте: «Щороку, 31 грудня, ми з друзями ходимо в лазню…», «Це жахливо – горілку після пива …», «- Куди ви мене несете? – Назустріч твоєму щастю… », «Знайшлися добрі люди: обібрали, підігріли… Ні – підібрали, обігріли… », « Пити менше треба. Треба менше пити», «- Я прийду, але з міліціонером… – Приводьте все відділення», «Ну що ви мене весь час роняєте?» Але особливо: «Яка гидота, ця ваша заливна риба!».

І цього не відняти. Та й чи варто? Епоха «олів’є» та стандартних п’ятиповерхівок сама собою стає історією…

Олег АЛМАЗОВ