Мешканка Дніпра Лідія Шмиголь втратила чоловіка більше року тому.

Про це пише місцеве видання «ДніпроГоловне«.

Олександр Шмиголь, за словами дружини, завжди дбайливо стежив за своїм здоров’ям і вів здоровий спосіб життя. Під час профілактичного огляду у нього була виявлена невелика кіста на нирці. Щоб не запускати ситуацію, сімейний лікар запропонував не затягувати з операцією.

«Не йдіть до приватної клініки. Йдіть до Мечникова. А вартість, як було зазначено, була та ж сама. Тільки тут ти платиш лікареві в кишеню, а там в касу (приватної клініки, — ред). Ви ж знаєте, що без грошей лікування неможливо. І так ми потрапили до Мечникова», — розповідає Лідія Шмиголь.

Перша помилка лікарів сталася під час першої операції 5 серпня 2020 року.

«Було випадково порізано сечовід. Поріз зробила особа, яка взагалі не повинна була бути присутньою на операції. Ім’я цієї людини не було вказано в протоколі, її взагалі не повинно було бути в операційній. Це син одного з провідних лікарів Мечникова. Його називали «золотий хлопчик», — розповідає Лідія Шмиголь.

Далі проблеми пацієнта накопичувалися, як сніжний ком. Через поріз почалися незворотні процеси, нирки і кишківник почали гнити. Було встановлено, а після цього неправильно вилучено сечовивідний стент. Кожна наступна операція, на думку жінки, повинна була “замаскувати” попередні помилки лікарів.

Завершилося все проведенням операції на кишківнику в гнійно-септичному відділенні лікарні Мечникова, але тільки Олександру Шмиголю провели там не колостому, а ілеостому.

Колостома — виведення товстої кишки на шкіру. Ілеостома — виведення тонкої кишки на шкіру. Пацієнти з ілеостомою відчувають значно більші труднощі з прийомом та засвоєнням їжі.

«Відбувалося зневоднення організму, їжа виходила неперетравлена. Я просила призначити якусь терапію, що підтримує. Але лікарі відмовлялися це робити. Поки чоловік не втратив свідомість, і тоді вони вже призначили крапельницю. З того часу він не міг жити без крапельниці жодного дня, аж до самої смерті. Із здорового чоловіка він перетворився на скелет, обтягнутий шкірою», — згадує Лідія.

Протягом року вона боролась за життя свого чоловіка, намагаючись домогтися його лікування в Києві. Однак лікарі з Мечникова не поспішали передавати документацію та всіляко переконували родину не забирати чоловіка з Дніпропетровської обласної лікарні. Родичі Олександра Шмиголя впевнені, що це було зроблено, щоб не виявилися їхні численні помилки, допущені під час лікування пацієнта.

Після втрати чоловіка жінка подала позов до суду. Справа розглядається вже майже півтора року у Новомосковському міжрайонному суді. Лідія Шмиголь виїхала до Франції з початком війни. Її інтереси представляє адвокат Олександр Ярошенко. Він каже, що зараз їхня сторона наполягає на проведенні експертизи.

«Моя клієнтка має принципову позицію, щоб експертизу в жодному разі не проводив експертний заклад у Дніпрі, оскільки Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи й та сама лікарня знаходяться за однією адресою. Суд задовольнив запит, і експертиза призначена та відправлена до Львова. Ми будемо чекати результатів та сподіватися на порядність експертів», — пояснив захисник.

За понад рік судових розглядів представники лікарні так і не приїхали на суд.