229 – загинули, 652 – постраждали. Саме стільки дитячих доль зламали російські окупанти. І не злічити, скільки української малечі вимушені жити у сховищах. Вони зіткнулися з війною, достеменно не розуміючи що це, адже бачили її хіба що у кіно. Як пояснити дитині і допомогти пережити цей страшний час?

Коли почалася війна, Яна Плотнікова була при надії. Уся родина чекала на появу четвертої дитини. Але замість гучного свята – підвал та тваринне відчуття страху.

Яна Плотнікова, вимушена переселенка з Краматорська: «Меньшая очень боялась, когда сирены и “там бабах”. Детки, конечно, все понимают, что взрослые разговаривают за это. Ну, я старалась не говорить, что это “там бабах”. Я говорила, что гром гремит, вот такое, потому что она боялась».

Бажання матері захистити дитину – абсолютно нормальне. Але все ж психологи радять не обманювати малечу і не підміняти поняття.

Еліна Карепова, психолог: «Якщо ми кажемо про війну, то це просто слово для дитини 2,3,4 років і навіть далі. Дитина буде орієнтуватися не на текст, а на емоційний стан батьків. Тобто, якщо людина каже спокійним голосом, розповідає послідовно, не кричить, що ми всі помремо, все пропало, все пропало, то дитина досить спокійно це сприйме. Ми ж не ховалися, коли раніше була гроза, чого саме від цього грому треба ховатися. В неї все одно будуть питання. Але якщо дорослий бреше, це відчувається і це ще збільшує тривогу».

Говорити треба і зі старшими дітьми. Бо хоч вони і сидять в інтернеті, не варто на нього покладатися.

Яна Плотнікова, вимушена переселенка з Краматорська: «Я детям страшим не говорила за войну, но они сами все прекрасно понимают. Сейчас везде интернет, дети в телефонах, сами все понимали».

Еліна Карепова, психолог: «З дорослими дітьми важливо говорити також, вони не все розуміють. Вони розуміють якось по-своєму, але ж вони беруть той контент, який вони можуть проковтнути, але не той, що є насправді. Вони повинні бути агресивними – це говорить про те, що вони розуміють що відбувається. Інша річ, куди вони цю агресію можуть діти. Тобто є там ці кібервійська – зараз це взагалі саме то, бо це відносно безпечно. Але дитина може той ресурс кудись направити».

Дуже важливо в цей час займати чимось дитину. Особливо, якщо вимушені перебувати довгий час у сховищі. Для цього зараз на різних платформах створили багато корисних розваг. Наприклад, у телеграмі є канал з аудіоказками «Павлуша і Ява».

«Коко і Кірі зайшли в хатку, там жив качкодзьоб Амброс, який гостинно їх прийняв».

На ютубі є «Дитячий садочок онлайн» – із відеозаняттями для дітей від трьох до шести років.

«Хммм, а хто виглядає ось тут, такий дуже непосидючий? Правильно, це мавпа, ви молодці».

А старші діти можуть безкоштовно пройти курс мистецтва і ознайомитися з найвідомішими художниками в історії і навіть створити власні шедеври.

«Хочу запропонувати вам намалювати одну з найвідоміших та мою улюблену роботу «Прима балерина на сцені».

Також у вільному доступі зараз багато електронних книжок, лекцій та фільмів, користуватися якими можна і офлайн. Бережіть себе, бережіть дітей, бо нам ще святкувати перемогу.

Источник: ДніпроTV