Після капітального ремонту Центрального мосту у Дніпрі, барельєфам, що знаходяться на в’їзді на переправу, повернули історичний вигляд. З’ясувати, якими вони були від початку, було не просто, бо документи не збереглися. Про це розповів заступник начальника управління ремонту та експлуатації автодоріг Олександр Цирульников.

– Коли проводилося піскоструминне очищення на Центральному мосту, випадково на одному з барельєфів ми побачили напис, де було ім’я автора та назва заводу-виробника. Почали шукати в інтернеті та з’ясували, що, за задумом автора, барельєфи повинні були бути чорного кольору. Такими вони і були довгий час, потім, років 8 тому, їх чомусь пофарбували у золотий. Після капітального ремонту мосту вирішили надати усьому первісний вигляд. Ми впевнені, що оновлені барельєфи стали своєрідною родзинкою відремонтованого Центрального мосту, – сказав Олександр Цирульников.
За його словами, фарба, яку використали для скульптур, служитиме близько 10 років. Аби утримувати їх в належному стані, комунальними регулярно підчищатимуть барельєфи піскоструминним методом.
Автором барельєфів виявився Юрій Павлов. Йому належать й інші відомі у Дніпрі скульптури, серед яких: пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам на набережній; фонтан «Муза», що біля театру опери та балету; скульптури на фасаді театру ім. Шевченка. Митцю вже 86 років, але він і досі працює.
– Усе було у 1967 році. Відкрили Центральний міст і вирішили якось прикрасити пілони на в’їзді. Тоді темою було 50-річчя Жовтневої революції. Працював цілий авторський колектив, але основна скульптурна робота – Юрія Павлова. Усе робилося протягом двох років. Матеріал використовувався складний – нержавійна сталь. На відміну від міді, яка дуже пластична, це твердий матеріал, але все вдалося, рельєфи досить плавні, – сказала дружина автора Галина Павлова.
Галина Афанасіївна також розповіла, що у часи створення барельєфів, зображення жіночих грудей зчинило багато розмов.
-Два барельєфи, які на самому мосту: один зображає революцію, а навпроти – мирні мешканці, жінка, Батьківщина. Коли створюється нестандартний витвір мистецтва, завжди трапляються якісь скандальні історії. У 60-ті роки почалося майже переродження – до цього усі скульптури були канонічними, як за підручником, а стали більш живими. Тоді барельєфи сприйняли неоднозначно: спеціалісти захоплювалися, а деякі люди казали, що це неподобство і не можна дітям показати. Але з плином часу ми бачимо, що усе було зроблено так, як треба, – розповіла дружина автора.
За словами Галини Павлової, коли її чоловік дізнався, що барельєфи збережуть, ба більше, повернуть їм первісний вигляд, дуже зрадів.
– Одного часу барельєфам надали якийсь «самоварний» вигляд; жовтий – жах! А коли ми з Юрієм проїхали мостом, побачили, якими вони стали: гарний оксамитовий колір, виразність…Велика вдячність за те, що повернули їм такий вигляд, – зазначила Галина Афанасіївна.