Криворізький художник-аматор Анатолій Зубенко розмалював фантастичними сюжетами два поверхи власного під’їзду.

Влітку 2020-го «Зоря» вже розповідала про талановитого слюсаря аварійно-диспетчерської служби АТ «Криворіжгаз», який у вільний час розписує газорозподільні пункти, перетворюючи непоказні будівлі в яскраві арт-об’єкти. Але оскільки холодної пори року створювати вуличні мурали технічно неможливо, криворіжець взимку переключився на… стіни власного під’їзду.

Від ікон – до графіті

Хоча потяг до малювання Анатолій Зубенко відчував з дитинства, вивчати ази живопису йому довелося самостійно вже в зрілому віці. Що цікаво, спочатку криворіжець опанував мистецтво іконопису – його фрески можна побачити в двох православних церквах і в трапезній криворізького католицького костелу. А ікони Анатолія зараз «живуть» не тільки в Україні, а й у Німеччині, Росії, Італії, Грузії.

З 2017-го слюсар-митець став активним учасником творчої акції «Кри-воріжгазу» по розпису газорозподільних пунктів (рідне підприємство не тільки надає «полотна» для робіт, а й оплачує фарби для графіті). Завдяки зусиллям художника-аматора вже більше десяти похмурих цегляних будівель з написом: «Вогненебезпечно, газ!» у різних районах Кривбасу перетворилися на справжні витвори мистецтва. На їх цегляних стінах дивовижним чином «проявилися» екзотичні пейзажі, фантастичні квіти, звірі та птахи.

Криворіжці охоче роблять селфі на тлі чудернацьких ГРП і не скупляться на похвали митцю, який з ентузіазмом прикрашає сіре промислове місто.

Красивим може бути навіть… смітник

Художник-аматор працює як на замовлення рідного підприємства, так і на прохання оточуючих – за символічні гонорари. Він охоче займається аерографією, створюючи малюнки на автомобілях і катерах. А під настрій може розписати навіть заіржавілий холодильник, ворота гаража або стіни… сараю. Так, на прохання своєї знайомої, Анатолій Зубенко зобразив на стінах її старенького сарайчика сценки з популярного мультфільму «Жив-був пес». І замовниця, і її онуки були в захваті!

– Я ніколи не гнався за грошима, для мене головне – творча реалізація і можливість тішити власними малюнками оточуючих, – пояснює Анатолій Зубенко свою життєву філософію. – Вважаю, що справжній художник перш за все повинен вкладати в картини душу, а з думками про заробіток цього не вийде…

Однією з найбільш незвичайних робіт криворіжця став розпис минулої осені… майданчика для відходів закритого типу на житловому масиві Східний. Мурал був створений на замовлення криворізьких активістів, які оплатили фарби. На стінах сміттєвого майданчика з’явилися яскраві африканські пейзажі й екзотичні тварини, серед яких: зебри, слони, носороги, жирафи, пантери.

На створення оригінального муралу знадобилося 4 дні та 30 балончиків фарби. Але воно було того варте: місцеві жителі зізнаються, що тепер йдуть викидати сміття з подвійним задоволенням, адже у них під будинком немов відкрився сафарі-парк.

Під’їзд розмалював від зимової нудьги

З приходом холодів у творчості Анатолія Зубенка зазвичай виникала перерва, адже технічно створювати вуличні мурали в зимовий час складно – і художнику некомфортно, і фарби на морозі змінюють свої властивості. Але цього року зимового «застою» не сталося. Вкотре увійшовши в під’їзд чотириповерхової «сталінки», де він живе, й ніби вперше побачивши порожній 6-метровий проліт між поверхами, криворіжець подумав: це ж ідеальне місце для нового монументального шедевра!

Намалювавши ескіз, взявся до роботи. Оскільки в створенні муралу зголосилися допомагати молодші діти – Діма та Поліна, сюжет був обраний на їхній смак: хлопчик у супроводі вірних друзів – собаки, кішки та мишки – вдивляється з балкона в сяючий фантастичний краєвид.

– Власне, спочатку на картині замислювався тільки собака – в пам’ять про нашого ньюфаундленда Соню, яка вже пішла на веселку, – каже Анатолій. – Але потім діти попросили домалювати поруч інших тваринок.

Звичайно, робота через 6-метрову висоту виявилася не з легких. Художник використовував табуретку, драбину та навіть вудку, на якій закріплював валик з фарбою. Також у хід пішли набір кольорової крейди та пензлики.

Побачивши художній сюрприз в під’їзді, сусіди здивувались, зраділи й забажали «продовження банкету». Жителі ще двох квартир скинулися на витратні матеріали й протягом наступних кількох тижнів сходові клітки прикрасили казковий замок, фантастичні квіти та дерева й папуга, що цупко тримає у своїх лапках щура (символ проблемного 2020-го). А подарунком мешканкам під’їзду до 8 Березня стало символічне зображення статуї Української Свободи в оточенні золотих колосків пшениці, соняшників і чорнобривців.

– Я творчо переосмислив зображення американської Статуї Свободи і намалював фігуру жінки, що уособлює незалежність України та мир у нашій державі, – розповідає художник. – Музою для мене стала моя дружина Ганна, тому статуя Української Свободи має її пізнавані риси.

І хоча, створюючи мурали, Анатолій Зубенко завжди вкладає свій зміст у зображення, але охоче погоджується з тим, що кожен сприймає його малюнки по-своєму. Й художник навіть радіє такому багатогранному трактуванню. Адже, на його думку, мистецтво повинно пробуджувати в людях творчі здібності, стимулювати фантазію й уяву.

Наразі криворіжець з нетерпінням чекає сталої теплої погоди, щоб розпочати черговий етап творчої акції по розпису стін газорозподільних пунктів. Й звісно, «Зоря» обов’язково розкаже вам про нові шедеври талановитого слюсаря.

Ірина КАДЧЕНКО, фото з архіву Анатолія ЗУБЕНКА