29 березня Кабмін доповнив перелік заборонених до ввезення на митну територію України товарів, що походять з РФ. Серед них опинився і газетний папір. Через два дні згадана Постанова зникла з сайту Кабміну, а ще через два – знов там з’явилася, але вже без газетного паперу. Менш ніж за тиждень рулонна позиція 42-46 г/м кв. родом з Росії пройшла шлях від повної заборони до вимушеного дозволу. Причини цих рішень, як і багатьох інших, ніхто не пояснював. Бо нині взагалі обґрунтовувати будь-які дії – не в моді.

Традиція повідомляти в кінці тижня сенсації від РНБО була продовжена й минулої п’ятниці. Відзначивши свято першого дзвінка (Байдена) секретар Радбезу Данилов прийшов на ток-шоу одного з національних каналів і впевнено зачитав список з 10 осіб, проти яких того вечора РНБО ввела санкції у зв’язку з їх причетністю до… контрабанди.

Тобто дорадчий орган визначив винуватість цих громадян і міру їх покарання.

Може, дійсно всі ці люди – негідники і покидьки, казнокради і контрабандисти. Але для їх покарання існує ціла система: національна поліція, СБУ, ГПУ, НАБУ, САП, суди…

Вкотре переконуюсь, що подібні рішення РНБО, як і вищезгадана «газетно-паперова» постанова уряду, не мають нічого спільного ані з національною безпекою, ані з захистом економіки або спро-тивом ворогу. Їх головне завдання – розважати народ, намагатись подобатись та зберігати залишки рейтингів Президента і його партії.

Повернусь до газетного паперу. Жидачівський целюлозо-паперовий комбінат на Львівщині – єдиний його вітчизняний виробник у минулому – зупинився більше десяти років тому. З того часу вся газетна індустрія держави працювала переважно на російському папері. Протягом тривалого часу він залишався відносно дешевим і доступним. Для газетного виробництва ціна паперу, яка лежить в основі собівартості одного примірника, – визначальна. Тому заборона на ввезення могла «покласти» залишки газетної справи. Відповідно, зосталися б без роботи виробничі потужності більшості друкарень.

Таким чином, паперовий кульбіт вкотре продемонстрував, як нинішня влада в гонитві за аплодисментами ладна «вистрелити собі в ногу». Забувши, що з таким підходом скоро не буде де надрукувати власні укази і закони, оприлюднення яких у ЗМІ поки що вимагає законодавство.

Хоча чекати від «турбовлади» логіки, послідовності чи здорового глузду наївно. Бо перелік порад від слуг народу на кшталт «продати собаку і заплатити за газ», «стерилізації громадян задля якості дітей» минулого тижня доповнила 23-річна нардепка Анна Колісник, яка під час тривожного виступу у Раді командуючого ЗСУ написала знайомим: «Надо валить из этой страньї…»

Їм, можливо, і треба. А нам доведеться паперову гібридність пережити тут. Сподіваюсь, тимчасову.

Володимир ПІСОЦЬКИЙ