Задум провести грошову реформу виник у радянського керівництва в 1958 році. А викликана вона була жорстокою кризою, до якої країну призвела недолуга економічна політика керівництва. Здійснена в технічному відношенні на високому рівні, реформа фактично звелася до простої деномінації та зниження золотого вмісту рубля і не стала очікуваною панацеєю від наступного лиха.

Серед чинників, що призвели до необхідності проведення реформи, дослідники одностайно називають наслідки соціально-економічних експериментів середини 1950-х та початку

1960-х років керівником держави Микитою Хрущовим. Це «кукурудзяна» кампанія і освоєння цілини, невдалий проєкт з ліквідації МТС і продажу сільгосптехніки колгоспам, ліквідація галузевих міністерства і організація натомість раднаргоспів.

Інші «новації» Хрущова -підтримка малорентабельних господарств за рахунок високорентабельних, обмеження колгоспникам утримувати домашніх тварин у підсобному господарстві та реалізації виробленої продукції. Це негативно позначилося на прирості виробництва у сільськогосподарській галузі та загострило становище із забезпечення населення харчами, викликало значну міграцію сільського населення в місто. Ускладненню економічної обстановки сприяли також програма освоєння космосу, гонка озброєнь та активна зовнішня політика – підтримка дружніх країн (Єгипту, Індії, Куби та інших), що вимагало значних фінансових вливань.

У цих умовах і було прийнято рішення про зміцнення рубля як грошової одиниці за рахунок зменшення грошової маси, що знаходилася в обороті. Не варто також забувати, наскільки важливим для Хрущова було «наздогнати і перегнати Америку», що передбачалося здійснити у тому числі й за допомогою підвищення курсу рубля стосовно долара.

На відміну від попередньої реформи 1947 року, населення країни заздалегідь було проінформоване про майбутній обмін грошей. До того ж протягом декількох місяців держава проводила посилену пропагандистську кампанію на підтримку реформи.

Основні положення реформи містилися у постанові Ради Міністрів від 4 травня 1960
року «Про зміну масштабу цін і заміну нинішніх обігових грошей новими грошима». З 1 січня 1961 року в обіг вводилися грошові знаки і розмінні монети нового зразка. Грошові білети і розмінні монети старого зразка підлягали заміні на нові у співвідношенні 10:1 (обмін здійснювався протягом першого кварталу 1961 року).

З 1 січня були перераховані всі оптові, розрахункові та роздрібні ціни на товари, закупівельні ціни на сільськогосподарські продукти, а також заробітні плати, пенсії, здійснена переоцінка заощаджень населення, що зберігалися в ощадкасах. Робилося це нібито лише «з метою полегшення грошового обігу й надання більшої повноцінності грошам». Але по факту населення ставало значно біднішим, і на нову зарплату могло придбати набагато менше товарів і послуг, ніж раніше.

Однак головною метою реформи все ж вважають не деномінацію, а зміну золотого вмісту рубля. До проведення реформи долар США коштував 4 рублі, а після неї курс обміну був визначений у 90 копійок за долар. Формально рубль став коштувати дорожче за долар, але фактично був недооцінений, оскільки відповідно до
проведеної деномінації мав коштувати 40 коп. Якщо до реформи рубль «важив» в чистому золоті 0,222168 грама, то після неї – 0,987412. Відповідно, купівельна спроможність рубля знизилася, причому не тільки щодо імпорту, а й при купівлі вітчизняних товарів і виробів. Таким чином, уявне підвищення курсу рубля фактично приховувало девальвацію в 2,25 раза.

Грошова реформа 1961 р. поклала початок хронічному дефіциту продовольства і корупції в сфері торгівлі. Справа в тому, що в державних магазинах ціни були знижені в 10
разів, а на ринку – в середньому в 4,5 раза. Фактично відбулося зростання цін. Різко подорожчали харчі. Нариклад, якщо у 1960 році при середній зарплаті в 783 рублі можна було купити 1044 кілограмів картоплі, то вже в

1961-му при середній зарплаті в 78 рублів – лише 780.

Дефіциту зазнали в регіонах, особливо в обласних і районних центрах, де багато видів продуктів повністю зникли з держторгівлі. Все це викликало народні хвилювання, а в Новочеркаську призвело до великомасштабного повстання. Всього у 1961-1964 роках в СРСР
відбулося одинадцять великих народних виступів. Так народ реагував на грошову реформу, інстинктивно відчуваючи, що його безсормно обманюють.

А керівництво країни вперше в історії Союзу стало закуповувати продовольство за кордоном…

♦ ♦ ♦

Грошова реформа 1961 року, як бачимо, виявилась не зовсім вдалою і тяжко вдарила передусім по населенню. Але, вважають деякі історики, якби радянське керівництво зовсім відмовилося від її проведення, країну чекав би економічний колапс, і Радянський Союз взагалі міг припинити своє існування…

Грошові знаки зразка 1961 року, названі гострословами «фантиками Хрущова», з ностальгією й досі згадують чимало українців: купюри, за нашими сьогоденними мірками, невеликого номіналу – 1, 3 і 5 рублів (не говорячи вже про 10, 25, 50 та 100) – все-таки мали неабияку купівельну спроможність, до якої сучасним гривням, на жаль, поки що далеко.

О. ЯСНІЙ