Олексій П. з Магдалинівського району. Я 1952 р. н., на пенсії, та ще працюю. Чоловік як чоловік, ріст 166, вага 66, своя домівка. Два з половиною роки живу вдівцем. І це дуже сумно, ніяк не звикну. Чекатиму відгуку самотньої жінки, згодної на переїзд.

Михайло Г. з Приорілля. Вдівець, 63 роки, ріст 180, вага 75, вже пенсіонер, труджуся дома, коло хати. Шкідливих звичок нема. Проживаю з меншим сином, ще неодружений, працює. Сподіваюся, що обізветься і захоче поспілкуватися зі мною згодна на переїзд самотня ровесниця.

Валерій Д. 60 років, ріст 160, вага 64. Вдівець, дітей немає. Своя хата, газ. Господарюю на своєму обійсті. Не курю, не п’ю. Самотній жінці, яка захоче поспілкуватися та напише свій відгук, все про себе розповім. І проситиму на переїзд.

Сергій К. з Новомосковськом району. Діти з онуками живуть окремо. Я вдівець. Не шукаю вигоди чи якогось багатства, лиш прагну, щоби стрілася мені надійна, душевна жіночка та й переїхала до мене. Мені 56, ріст 164, вага 70, добрий, до спиртного байдужий, але курю.

Олександр О. з Дніпра. Ні дітей, ні шлюбного минулого. Усе ж хотілося б зустріти просто хорошу, доброзичливу жінку, самотню, з якою були б розуміння і спільні погляди та зацікавлення. По натурі я досить товариський, однак не тусовочний. Освіта вища, інтереси різнопланові, ніяких шкідливих звичок. Житлом забезпечений. Щойно виповнилося 39, ріст і вага нормальні. Стосунків для розваги або комерції ніколи не шукав. Може, знайдеться з такою ж самотньою те, що нас поєднає?

Галина В. з Дніпра. Народилася в гарному селі, та вже сорок літ мешкаю в місті у державній квартирі. Після технікуму стала до праці на металургійному заводі і працювала там до 59 років. Затим у громадській організації. Та й тепер потроху підробляю. Діти самостійні, вже онуці двадцять років, студентка університету. Живуть окремо, в них свої інтереси. Я покладиста, врівноваженої, привітної вдачі. Що можу, що вмію, те і роблю. Мені 71, ріст 164, вага 65.

Тетяна М. з Нікопольського району. Часом по кілька разів перечитую ли-сти-долі, та все порівнюю зі своєю, і ось нарешті подаю і я свій допис. Вдова, діти живуть окремо. Я сама у хаті, є газ, а також пічне опалення. Мені 61, ріст 154, вага 68. Рада буду відгукові одинака з подібною долею. Поговоримо і, може, побачимось, та й буде видно наші перспективи.

Олена Н. з Дніпра. Мені 60, ріст 165, лихих звичок, як-от куріння чи пиття, нема. Власна квартира, працюю. Люблю свою роботу, охоче буваю на природі, добра, спокійна. Одинакові з подібними рисами відповім без затримки.

Тетяна Д. Дорога Олено! Читаю рубрику кожного разу і не рішаюсь написати, що дуже хочу переїхати до Дніпра, де колись мешкала. Дуже надоїла самота. Я 1963 р.н., по натурі добра, чесна, працьовита, вірна, людяна. Завжди здоровий спосіб життя. Народжена в Галичині, а 1965 тато і мама по вербовці переїхали до Криму. На теперішній час там живуть мати і сестра. Я вісім років працювала у Дніпрі, на ДМЗ, згодом переїхала до селища-райцентру, тут маю дім, трохи живності, господарства. На вид непогана, От лиш судьба оминала мене стороною. Хочу любити, бути щасливою і коханою.

Леся М. з Новомосковського району. 54 роки, вдова. Діти дорослі, самостійні. А я сама і сама. Працюю. Маю приватний будинок у гарному селищі.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.