Кожен – своє: доки на селі, попри карантин, все активніше розгортаються весняні польові роботи, обласні й міські чиновники чубляться заради впливу. Київ вже давно показує їм найгірші приклади. Тож у багатьох продовжують зростати сходи страху та невпевненості перед новою хворобою – зовсім не такою, як її малюють творці гігантських інформаційних «бульбашок».

ВОНИ НЕ ЗНАЮТЬ

З 6 квітня влада ввела нові, ще суворіші обмеження і заборони, а населення на 99 відсотків не розуміє, що можна робити, що ні. Вже з’явилась купа варіантів-пояснень заборон, а самі можновладці на це реагують таким чином, що питань виникає ще більше.

Коли немає тактики і розуміння алгоритму дій, починається період хаотичних рухів. Тож:

• якби не було тестів, то у нас би й досі не було епідемії? Людей би лікували симптоматично, значна кількість інфікованих перехворіли б легко, або не помітивши хвороби, так?

• те, що нам «пророкують» пік вже за тиждень, звідки знають? Може, пік буде пов’язаний якраз з більшою кількістю протестованих?

• наскільки правдива статистика інфікованих, померлих та тих, хто видужав, яку нам повідомляють у щоденному режимі?

Станом на зараз маємо такі факти:

1. Вірус є.
2. Імунітету немає.
3. Вакцини поки що теж немає.
4. Медицина виявилась не готовою в жодній країні.

Деякі країни пішли шляхом тестування великої кількості людей. Зеленський свого часу у відеозверненні повідомив, що Україна незабаром матимете 10 мільйонів тестів. Потім сказав про мільйон. Але й це виявилося брехнею.

Насправді до нас прилетіло з Китаю 250 тисяч тестів. І навіть зараз, при наявності симптомів, не всі люди проходять тестування. Принаймні про такі випадки постійно повідомляється.

НАМЕТИ ТА МОГИЛИ

Отже, карантин для того, щоб усі підготувались. Мова йде не про людей – скоріше про систему, яка має бути готовою до того, щоб прийняти людину в тяжкому стані і починати лікувати. Про легкі стани не йдеться – якщо так, сидіть в самоізоляції та лікуйтеся самостійно.

Як ви розумієте, усе це не дуже про здоров’я. Проте такий час усіляко сприяє оборудкам «під пандемію» – хто там буде у кризовий момент підраховувати – та з’ясуванню, хто більший «борець» з коронавірусом. Для цього будь-які засоби підходять.

Можна показати фото виритих на цвинтарі могил, епатажно залякуючи мешканців обласного центру, які не припиняють вештатись містом навіть без потреби. Або можна бюджетним коштом створити на Приоріллі наметовий начебто «обсерваційний» табір на 130 осіб. За яку суму та для кого – неважливо. Головне – діяти, відволікаючи увагу від численних гучних скандалів навколо міських лікарень. До речі, у 65 наметах якраз можна розмістити всіх 120-х обласних депутатів разом з верхівкою облдержадміністрації. Хоча б на 3-4 доби. І подивитися, скільки з них повернуться додому здоровими та у доброму гуморі.

А потім, коли карантин скінчиться, всі почнуть бити себе в груди, мовляв, ви ж бачили, хто головний рятівник? І нагадувати це до чергових місцевих виборів, розраховуючи на завжди «дівочу» пам’ять співгромадян.

КОЛИ ЗАЦВІТЕ ТЕРЕН

Добре, що село не дуже звертає увагу на запеклу боротьбу за область. За великим рахунком, тим, хто живе із землі та працює на ній, байдуже, хто переможе у бійках, що розгорнулися у соцмережах, між «коломойцями» та «корбанавтами». Головне для селян нині – посівні роботи, тільки вони зараз на часі. Хоча карантин й тут дещо дається взнаки.

Напередодні виходу чергового номера газети ми поцікавилися у шанованих аграріїв Дніпропетровщини, яким чином урядові обмеження вплинуть на хід посівної. І ось що почули.

Анатолій ВУЙЧИЦЬКИЙ,
Герой України, агрофірма «Дружба», Новомосковський район:

– Карантинних обмежень дотримуємось, хоча й без фанатизму. У нас тут все ж таки село. Земля підготовлена. Чекаємо, поки вона прогріється до +10. Проте, доки нічні заморозки не минуть, сіяти не починатимемо. Потім може дорожче вийти. Зараз на глибині 4 сантиметри маємо +2.

Але не хвилюйтеся, все йде як завжди. У полі – без масок.

Анатолій ПУЧКА,
керівник господарства «Зоря», Покровський район:

– Є гарна народна прикмета – починати сівбу, коли зацвіте терен. Тобто за 4-5 днів. Все прокультивували, посіяли дещицю гороху, ячменю. Вологи в цьому році, на жаль, малувато.

Не збираємо нарад, скасували. Але всі ланки господарства утримуємо. І людей, навіть якщо хтось завантажений менше, ніж зазвичай. Людям потрібна копійка, і ми маємо це забезпечити. А не потурати тим, хто наживається, пропонуючи захисні маски за шалені гроші. Яка в полі, на тракторі, до біса, інфекція?!

Віктор ДУБОВИК,
голова селянсько-фермерського господарства «Україна-2000», Васильківський район:

– Нормально все буде. Головне, щоб влада столична не заважала. Бо їм це іграшки, забаганки, а для нас це – життя. Буде й пшениця, і соняшник, і городина. Їм карантин не завадить.

Володимир РОЙ, голова СФГ«Рой», Синельниківський район:

– У середу починаємо. Як завжди, після Благовіщення. Озимина зійшла цього року добре. Все говорить, що й соняшник з кукурудзою не підкачають. Сподіваюся, що продовольча безпека держави від карантину не постраждає.

З відповідей зрозуміло: хоч там що, цього року без хліба не залишимося. А політичних видовищ й так вже забагато…

Андрій БОГАТИРЬОВ