Безпричинний головний біль, підвищення тиску і «мушки» перед очима можуть бути наслідком сильної втоми або стресу, а можуть – симптомами мікроінсульту.
Як розпізнати цю небезпечну патологію і що робити далі, розповіла лікар-невропатолог вищої категорії, завідувач неврологічним відділенням дніпровської міськлікарні №5 Оксана ЩИТНИК

Проходить самостійно, але не безслідно

Мікроінсульт – більш розмовний термін, лікарі називають цей стан транзитор-ною ішемічною атакою (ТІА) – тимчасовим порушенням мозкового кровообігу. Воно триває в середньому від декількох хвилин до години і виникає через різкий спазм судин головного мозку або утворення тромбів, які призводять до тимчасової та неповної закупорки судин. На відміну від інсульту, при ТІА «пробка» в судині розсмоктується самостійно, без спеціалізованої медичної допомоги, проте небезпеку мікроінсульту не варто недооцінювати.

Раніше вважалося, що оскільки судинні порушення при ТІА нетривалі, то вони проходять практично безслідно. Але результати останніх досліджень доводять, що повної оборотності немає. Тобто хоча при мікроінсульті некротичні зміни тканин головного мозку мінімальні, вони все-таки є. Більш того, якщо пацієнт переживає ТІА неодноразово, то завдану шкоду від них цілком можна порівняти з наслідками «справжнього» інсульту.

Хто в групі ризику

Традиційно мікроінсульт в основному діагностували у пацієнтів старше 50 років – це пояснюється віковими змінами судин і прогресуванням хронічних захворювань. Але в останнє десятиліття патологія значно «помолодшала»: сьогодні ТІА нерідко піддаються і 30-40-річні, а іноді навіть молодші люди. Медики пов’язують це з частими стресами, шкідливими звичками, малорухливим способом життя і неправильним харчуванням.

Загалом факторами ризику для розвитку мікроінсульту вважається наявність гіпертонії, ожиріння, атеросклерозу, цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, миготливої аритмії. Крім того, спровокувати виникнення ТІА здатні остеохондроз шийного відділу хребта і прийом гормональних препаратів. Додатково ризикують любителі сигарет і алкоголю.

Тривожні симптоми

Основні симптоми ТІА часто схожі з проявами «повноцінного» інсульту, але менш яскраво виражені. Зокрема, це сильний, різкий, наростаючий головний біль (іноді – запаморочення), підвищення артеріального тиску, короткочасне погіршення зору, потемніння в очах, порушення координації або ходьби, утруд-
нення або уповільнення мови, хвороблива реакція на гучні звуки і яскраве світло, загальна слабкість . Іноді виникають нудота і блювота, оніміння обличчя або кінцівок (найчастіше одностороннє), втрата пам’яті.

Що робити

Ознаки мікроінсульту цілком можна сплутати з проявом розумової чи фізичної перевтоми, мігренню або реакцією організму на стрес. Але в даному випадку краще перестрахуватися, звернувшись до лікаря, ніж недооцінити ситуацію. Адже людина, котра перенесла ТІА, знаходиться в інсультній групі ризику – у неї висока ймовірність розвитку гострого порушення мозкового кровообігу.

В ідеалі при перших симптомах мі-кроінсульту викликати «швидку», чекаючи приїзду медиків лежачи, з піднятою головою (у разі блювоти – на боці). Якщо виклик «швидкої» неможливий або час вже втрачено, то після нападу (навіть якщо його ознаки повністю пройшли) варто якомога швидше звернутися до сімейного лікаря або невролога.

ЯК ПОПЕРЕДИТИ
Заходами профілактики як ТІА, так і інсульту є контроль артеріального тиску і рівня холестерину в крові, фізично активний спосіб життя, дотримання режиму дня, відмова від шкідливих звичок. Важливо також уникати стресових ситуацій, позбутися від зайвих кілограмів і максимально оздоровити раціон: звести до мінімуму вживання солі, жирної і гострої їжі, «швидких» вуглеводів. Крім того, необхідно щорічно проходити профілактичні обстеження (навіть без скарг на самопочуття) і контролювати перебіг хронічних недуг (особливо серцево-судинних патологій і цукрового діабету).

Фахівець призначить необхідні обстеження (це може бути МРТ
плерографія судин голови і шиї, електрокардіографія, аналіз крові на рівень цукру і холестерину і т. ін.) і в залежності від їх результатів підбере терапію. Як правило, це препарати, що нормалізують мозковий кровообіг, артеріальний тиск і серцеву діяльність. Крім того, пацієнту після мікроінсульту рекомендовані фізіотерапія, масаж, заняття плаванням і дихальною гімнастикою, тимчасове зниження розумових і фізичних навантажень.

Ірина КАДЧЕНКО