Гнійні висипання на шкірі багато хто сприймає лише як прикрий косметичний дефект. Але якщо гнійнички не поодинокі й турбують вас регулярно, варто проконсультуватися у лікаря і виключити серйозні проблеми зі шкірою та імунітетом. «Зоря» з’ясувала, чому виникають гнійні дерматози, якими ускладненнями загрожують і як лікуються.

Частіше хворіють чоловіки

– Група захворювань шкіри, основним симптомом яких є розвиток гнійного запалення, називається загальним терміном – піодермія, – пояснює лікар-дерматовенеролог Микита Агафонов. – Збудниками піодермії найчастіше стають стафілококи та стрептококи, а також пневмококи та синьогнійна паличка. Ці умовно-патогенні мікроорганізми присутні на шкірних покривах і слизових оболонках будь-якої людини, але активізуються при зниженні імунітету та наявності супутніх факторів ризику, – наприклад, спекотної погоди та підвищеної вологості.

Існує безліч різновидів піодермії: фолікуліт, везикулопустульоз, фурункульоз, стрептодермія, імпетиго. Частіше від гнійно-запальних уражень шкіри страждають діти та чоловіки середнього й старшого віку.

Піодермія може бути первинною (тобто самостійною патологією) і вторинною – супутницею інших захворювань. Також піодермії поділяють на поверхневі та глибокі, обмежені та поширені, гострі та хронічні, ускладнені та неускладнені. 

В чому причина

За словами фахівця, фактори, які провокують розвиток або рецидив піодермії, бувають зовнішні та внутрішні. До перших належать мікротравми (потертості, порізи, розчоси), опіки, виразки, забруднення шкіри, неправильна гігієна, підвищене потовиділення, переохолодження або перегрів організму, зміщення рН шкірного покриву в лужний бік. Також причиною виникнення нагноєння здатні стати інфіковані хірургічні рани, частий вплив на шкіру знежирювальних і подразнюючих хімічних речовин, тривале лікування гормональними мазями.

Внутрішніми причинами піодермії найчастіше є генетична схильність, порушення обміну речовин, дефіцит вітамінів і мінералів в організмі, наявність цукрового діабету, хвороб крові, шлунково-кишкових патологій, захворювань печінки або осередків хронічної інфекції в організмі.

Найчастіше до розвитку піодермії призводить поєднання кількох факторів, що знижують бар’єрну та захисну функції шкіри.

Прояви та симптоми

Прояви патології бувають різні й залежать від багатьох факторів: виду збудника, характеру перебігу та форми хвороби, віку та типу шкіри хворого, стану його імунної системи.

Але загальні симптоми піодермії включають поодинокі або множинні висипання (часто болючі) у вигляді вузликів, бульбашок і гнійників, що протікають з утворенням ерозій, кірки, почервоніння, лущення, набряків та ущільнень. Локалізація висипу різна: це може бути обличчя, волосиста частина голови, пах, стегна, пахвові западини, руки.

Але навіть початкові симптоми піодермії не можна ігнорувати, адже це не просто естетична проблема. Якщо імунітет слабкий, то без адекватного лікування захворювання розвиватиметься і загрожує ускладненнями – запаленнями лімфовузлів, абсцесами, утворенням рубців, ураженням внутрішніх органів, сепсисом. 

Як вилікувати

– Діагностикою та лікуванням піодермії займається лікар-дерматовенеролог, – пояснює Микита Агафонов. – Первинний діагноз часто ставиться на підставі клінічної картини, але зазвичай також потрібний загальний і біохімічний аналіз крові, лабораторне дослідження вмісту висипів для виявлення збудника й чутливості мікроорганізмів до антибактеріальної терапії. Іноді потрібні додаткові консультації алерголога, імунолога, гастроентеролога, ревматолога чи інфекціоніста. 

Для лікування піодермії використовується комплексна терапія. Залежно від виду збудника, стадії та форми захворювання, це можуть бути антибіотики локальної чи системної дії, глюкокортикостероїди, імуноглобуліни, місцеві протизапальні чи протиалергічні засоби, фізіотерапевтичні методи.

Хірургічне втручання застосовується зрідка – при глибоких виразкових чи некротичних дефектах шкіри, наявності гнійних порожнин або фістул.

Профілактика

Щоб не допустити розвитку піодермії, обов’язково обробляйте антисептиком будь-які мікротравми шкіри, ретельно дотримуйтесь особистої гігієни, збалансовано харчуйтеся (мінімум солі, цукру, швидких вуглеводів, фастфуду), відмовтеся від шкідливих звичок і зміцнюйте імунітет. Також важливо лікувати хронічні захворювання, на тлі яких можуть розвинутися гнійничкові ураження шкіри.

Ірина КАДЧЕНКО