УЗД хоча б раз у житті доводилося робити кожному. Але, незважаючи на доступність і популярність цього методу діагностики, про нього досі існує багато міфів і хибних думок. Щоб розвіяти їх, ми попросили відповісти на найпоширеніші питання про УЗД зав. відділенням ультразвукової та функціональної діагностики перинатального центру дніпровської міськлікарні №9 Романа Шмалька.

— У чому суть методу УЗД?

— УЗД — це дослідження внутрішніх органів, яке проводиться за допомогою ультразвукових хвиль високої частоти. Цей метод сучасної медичної діагностики дозволяє швидко і безболісно виявити безліч захворювань і патологічних станів, допомагаючи лікарю встановити остаточний діагноз.

Для проведення УЗД використовується спеціальний сканер з датчиками, які випромінюють ультразвукові хвилі з частотою більш ніж 20 тисяч ГЦ. Ці хвилі не сприймаються людським вухом, але мають здатність проникати в тканини та органи нашого тіла, відбиваючись від них. У кожного органу — різна щільність, тому і відбитий від нього ультразвуковий сигнал буде мати свою характеристику. Відбиті хвилі надходять назад на датчик і передаються на сканер, де перетворюються комп’ютерною програмою в чорно-біле піксельне зображення. Лікар УЗД (оператор) розшифровує його і характеризує побачене.

— Чим УЗД відрізняється від рентгена?

— Головна відмінність — характер випромінювання, що використовується для отримання зображення на екрані монітора, плівці або папері. У першому випадку «працюють» ультразвукові хвилі з певною частотою, у другому — радіоактивні хвилі у вигляді жорсткого проникаючого іонізуючого випромінювання.

Метод діагностики в кожному конкретному випадку визначає лікар. Наприклад, рентген традиційно використовують для дослідження грудної клітини і кісток (ультразвук не дозволить побачити структуру кісткової тканини, оскільки не проникне всередину, а просто відіб’ється від поверхні кістки). Ультразвукові ж хвилі легко проходять через рідинні і м’яко-тканні середовища, тому УЗД часто призначають для діагностики хвороб щитоподібної, підшлункової та передміхурової залоз, нирок, печінки, жовчного міхура тощо.

— Чи є протипоказання для УЗД?
— Протипоказань практично немає. Навпаки, зараз є методики, що дозволяють проводити екстрене УЗД (РА8Т) навіть при важких посттравматичних станах, коли пацієнт знаходиться без свідомості.

Єдиною перешкодою для проведення дослідження може стати порушення цілісності шкірного покриву і патологічні зміни м’яких тканин (пухлина в стані розпаду, відкрита рана), коли неможливий контакт між датчиком УЗД-скане-ра і шкірою.

— Чи потрібна спеціальна підготовка перед УЗД?
— Спеціальна підготовка потрібна в основному для проведення УЗД органів черевної порожнини. Вона спрямована на усунення гіперпневматизації кишечника (простіше кажучи — здуття живота). Мінімізувати скупчення газів у шлунково-кишковому тракті необхідно тому, що ультразвук в газовому і повітряному середовищі розсіюється, і при здутті неможливо візуалізувати деякі органи.

Щоб дослідження було максимально інформативним, пацієнтам не рекомендується протягом трьох днів до УЗД їсти продукти, багаті клітковиною і які викликають підвищене газоутворення (чорний хліб, бобові, молоко, капусту, яблука). Якщо цих заходів недостатньо, рекомендується прийом препаратів-піногасників (Еспумізан, Метеоспазміл), а на-
передодні дослідження — очисна клізма. Крім того, УЗД органів черевної порожнини проводиться натщесерце.

— Навіщо при ультразвуковій діагностиці застосовують гель? Чи не шкідливий він для пацієнта?
— Гель — це своєрідний провідник. Він потрібен для поліпшення контакту між тілом і лінзою датчика-випромінювача, щоб під час дослідження між цими поверхнями потрапляло повітря. В іншому разі відбудеться розсіювання ультразвукових променів і, відповідно, ми не зможемо отримати зображення.

Раніше для виготовлення гелю використовували вазелін, крохмаль, гліцерин. Сучасні желеподібні гелі для УЗД виготовляють за загальноприйнятими світовими стандартами — вони гіпоалерген-ні, безпечні для пацієнта і легко змиваються.

— Що таке 3^ УЗД?
— Це відносно нова методика ультразвукової діагностики, що дозволяє отримувати реконструкцію зображення в тривимірному просторі (на моніторі апарата досліджуваний об’єкт виглядає об’ємним). Методика грунтується на застосуванні ультразвуку більш високої частоти та інтенсивності. Як правило, функція 3^ передбачена тільки в апаратах експертного класу, що автоматично підвищує вартість дослідження.
Цей інноваційний метод часто використовують при візуалізації такого життєво важливого органу, як серце, але найбільше він популярний при проведенні скринін-гів на пізніх термінах вагітності.

Водночас метод 3^ УЗД не можна назвати медичною необхідністю, звичайне двомірне УЗІ не менше інформативне в плані діагностики.

— Чому в різних фахівців результати УЗД можуть відрізнятися?
— Відповідь частково в самому питанні: розшифровка результатів УЗД безпосередньо залежить від досвіду, кваліфікації та здібностей оператора, що працює на УЗД-ска-нері.

Другий принциповий момент

— дуже важливий рівень самого апарата УЗД. Чим вище його тех-
нічні характеристики, тим більш «непомітну» патологію лікар здатний виявити при дослідженні. І, навпаки, якщо сканер застарів або несправний, то навіть найграмот-ніший фахівець може пропустити тривожні симптоми.
— Як часто можна робити УЗД під час вагітності? Чи не зашкодить воно малюку?
— Згідно з медичними стандартами, при нормальному перебігу вагітності уЗд рекомендується проводити тричі.

На другу частину питання коректніше відповідати, порівнюючи позитивні моменти, які отримують майбутні мами завдяки УЗД, і потенційні негативні нюанси. Так, ультразвук викликає коливання в тканинах, вироблення тепла і тимчасові зміни на клітинному рівні. Однак з огляду на нетривалий час дослідження, патологічних порушень не виникає. За більш ніж 60 років існування ультразвукової методики доказів її шкоди досі немає.

Але навіть якщо покласти на одну чашу терезів гіпотетичну небезпеку ультразвуку, а на другу — реальну діагностичну користь, яку УЗД дає при скринінгу вагітності, то друге однозначно переважить. Адже УЗД дозволяє контролювати перебіг вагітності й стан плода на різних етапах його розвитку, в ряді випадків вчасно виявляючи вроджені патології, при яких вагітність рекомендується перервати.

Ірина Кадченко