Давно підмічено, що більшість українських народних пісень починаються словом «ой». Пригадуєте, «Ой, чий то кінь стоїть.», «Ой, у вишневому саду.», «Ой, летіли дикі гуси.», «Ой, у полі криниченька.» тощо. Незалежно від змісту пісні, народна творчість охоче його застосовувала. «Ой» в українській мові, як виявляється, має досить широкий набір значень – від захвату та радості до розпачу і зневіри. Не задумувались, чому так? З допомогою статистики та інформації з відкритих джерел пропоную свій варіант обґрунтування популярності «національного» вигуку.

Орієнтовна кількість населення України зараз становить 39 мільйонів чоловік. 42% з них – люди похилого віку, діти й інваліди.

Відтак, кількість потенційно працездатних громадян – 23 мільйони. З них 2 млн., за даними Інституту демографії, страждають на алкогольну або наркотичну залежність, 4,5 млн. – постійно або тимчасово працюють за кордоном; 3,5 млн. – зайняті «в тіні», тобто не сплачують податків; 300 тис. осіб мали проблеми з законом; 500 тис. – безробітні; 51 тис. людей сьогодні перебувають у місцях позбавлення волі.

За інформацією того ж Інституту, близько 19 млн. українців – за межею бідності. А ось половиною національних багатств держави володіють лише 3% громадян.

Йдемо далі. В Україні функціонує близько вісімдесяти державних органів, підрозділів, установ і служб, які створені для перевірок, контролю і нагляду за дотриманням законодавства у різних сферах. Водночас із 10 скоєних злочинів поліцією розкривається лише 2%. Доведені до суду розслідування вбивств становлять

11,7% від загальної кількості відповідних зареєстрованих проваджень.

У порівнянні з 2013 роком кількість розбійних нападів збільшилась на 25%, грабежів – на 36%.

Небойові втрати української армії у 2020 році удвічі перевищили бойові. Небойові втрати – це необережне поводження зі зброєю, суїциди, хвороби, а також вбивства товаришами по службі.

За два останні роки в Україні було відкрито близько тисячі кримінальних проваджень за хабарництво, з них закінчилися вироками 19%.

Вигук – незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх, і є засобом виразності в художній літературі.

Україна посідає п’яте місце в світі зі споживання алкоголю на душу населення і друге місце в Європі за рівнем смертності від алкоголізму.

На одного засудженого, що відбуває покарання в закладах пенітенціарної служби, держава витрачає близько 3,5 тисячі гривень на місяць. Приблизно стільки ж становить середня зарплата українського вчителя.

Близько 3 тисяч дітей щороку тікають з дому, рятуючись від сімейного, в тому числі сексуального, насилля. При цьому в Україні понад 70 тисяч дітей-сиріт. Відповідно до статистики МОЗ, щороку в державі помирає 4,5 тис. дітей віком до чотирьох років.

Щогодини у нас вмирає 3 людини, а народжується 2. Сорок відсотків громадян не доживають до 60 років.

Опитування населення показують, що близько 35% українців висловлюють бажання при нагоді назавжди покинути Україну.

Цієї сухої статистики, я переконаний, незабаром, торкнеться український фольклор, перші рядки якого будуть починатися вигуком «ой». А можливо, й «ой-ой-ой». На відміну від російської – в нашій мові не існує «ай-ай-ай»…

Володимир ПІСОЦЬКИЙ