З появою нового уряду «зелений медовий місяць» остаточно завершився. Власне, у внутрішнього глядача це відбулося раніше, а от розчарування зовнішнє сталося минулого тижня…

Інакше важко пояснити як усі посли країн так звано’ «великої сімки» в Україні одночасно опинилися на Полтавщині, де за дивним збігом обставин перебував Володимир Зеленський. Очевидна причина – кадрові перестановки в найвищих кабінетах, скоріш за все, не зовсім узгоджені з зарубіжними партнерами.

Боюсь наврочити, але на нашого Президента чекають непрості часи у міжнародних стосунках. Думаю, дуже скорс в багатьох поважних іноземних виданнях з’являться не надто комплементарні ма теріали стосовно нинішньо української влади…

Відтоді для Зеленського й почнеться зворотний відлік Холодну стадію відносин з «стратегічними партнерами» пройшли майже всі українськ керманичі, які намагалися бути більш-менш самостійними в прийнятті рішень. За кінчували вони свою кар’єру по-різному, але головне – переставали бути президентами

Я не належу до фан-клубу нинішнього глави держави Але те, що він, виступаючи минулого тижня у Верховній Раді, наважився звернути увагу на явні ознаки зовнішнього управління державними інституціями, заслуговує на повагу Звичайно, таке «зухвальство» йому ще згадають і не раз.

Інша справа, що на внутрішньому фронті все бе змін. Новий Кабмін – недоукомплектований, знову з випадковими людьми і головне – без зрозумілої програми дій. Судячи з його персонального складу, Президен боїться залучати професіоналів до управління державою Або, розуміючи, куди рухаємося, вони самі пручаються і не хочуть ставати в чергу до «братської могили». Тому й виходить, що Володимир Зеленський починає одно
осібно керувати країною. І, відповідно, несе персональну відповідальність за все, що відбувається.

Багаторічні розмови про реформи, покращення і рух правильним безальтернатив-ним європейським напрямом ущент розбиваються об поточні дані структури українського експорту. У тих, хто принаймні в інституті вивчав ази економіки, виникне питання: куди ж ми йшли всі ці роки? Судіть самі.

Позиції експорту з України в порядку спадання:

• кукурудза;

• олія;

• пшениця;

• залізорудний окатиш;

• залізорудний концентрат;

• кабелі;

• напівфабрикати з вуглецевої сталі;

• сляби металічні;

• рапс;

• соя;

• соняшниковий жом.

Для тих, хто відразу не

зрозумів, поясню: українська економіка нічого конкурентоспроможного не виробляє. Лише сировину і напівфабрикати. До наведених даних, зі зрозумілих причин, не увійшли бурштин і ліс-кругляк, що «експортуються» переважно нелегальним шляхом.

А ще статистика фіксує відтік великої кількості трудових ресурсів. Людей. Яким, у тому числі, через наведену структуру експорту в цій країні просто нема чим займатися.

Тож занепокоєння та колективну подорож до Полтави послів G7 можна пояснити: практика управління Україною з їх посольств не повинна підлягати сумніву. Хоча Надзвичайним і Повноважним не варто аж так хвилюватися. Наприкінці вже згаданого виступу Зеленський запевнив: «Курс залишається незмінним».

Володимир ПІСОЦЬКИЙ