Доки весь світ, затамувавши подих, спостерігав за запуском приватної ракети з приватним космічним кораблем на борту, Україна теж долучилася до загального тренду: у владних кабінетах заговорили про створення «міністерства космосу».
А як інакше? Держава начебто космічна, проте відповідного міністерства досі немає…

Якщо чесно, мені взагалі не дуже зрозумілий привід аж такої планетарної радості довкола запуску шатла. Бо я все ще продовжую вірити, що освоєння космосу почалося в 1961 році – з польоту Юрія Гагаріна. Але останнім часом все важче бути в чомусь впевненим остаточно. Бо іноді, здавалося б, загальновідомі речі у нас можуть бути переглянуті, або принаймні «осучаснені».

Радість американців цілком логічна. Вони справді вміють пишатися власними успіхами. На їх календарі, на відміну від нашого (про що я нещодавно писав. -Авт.) , набагато більше святкових днів, аніж пам’ятних дат. Та й, схоже, байдуже американцям, кого на останніх виборах підтримував Ілон Маск – республіканців чи демократів.

Наша ж, українська космічна радість зовсім в іншому. Ми тішимося з того, як американці «зробили» «Роскосмос», як у світі настає нова ера освоєння Всесвіту… Дарма, що наш колишній флагман колись космічної держави «Південмаш» близько півроку не виплачує своїм працівникам зарплату. Причина – брак замовлень та повна відсутність інтересу держави до галузі. За словами директора підприємства Сергія Войта, російські партнери перестали такими бути зі зрозумілих причин, американські замовники поступово, але впевнено відмовляються від послуг заводу. Європа хоче лише одного -аби ми передали свої технології, які напрацьовувалися роками.

Справедливості ради додам, що до запуску першого приватного космічного корабля Україна таки долучилася. Точніше, не Україна, а українець. Олексій Пахунов з Житомира отримав освіту в Хмельницькому національному університеті, виїхав з Батьківщини ще в 2000-му. В компанії Space X Ілона Маска працює старшим інженером польотного програмного забезпечення.

Продовжуючи залишатись оптимістом, не відмовляюсь від думки, що наша держава пам’ятає про Олексія. Недарма ж планує створити «міністерство космосу». Причому, щодо його заснування в мене сумнівів майже немає. Складніше буде його вмонтувати в нашу сировинну економіку. Та держава і з цим впорається. Розібралася ж вона з броварськими маршрутками, кагарлицькими «ментами», черговими мінерами київського мосту. Тож з космосом – і поготів!

Володимир ПІСОЦЬКИЙ