На початку нульових, коли у нас стрімко розвивався мобільний зв’язок, один мій знайомий – досить поважного віку, ставши щасливим власником новенької мобілки, старанно переносив номери з її телефонної книги в звичайний паперовий блокнот. Пам’ятаю, ми трохи кепкували з такого дивацтва, на що наш приятель, посміхаючись, сором’язливо виправдовувався: мовляв, так надійніше.

У червні Кабмін направив до Верховної Ради законопроект, який має позбавити українців «пережитку минулого» – паперових трудових книжок. Відверто кажучи, ідея не нова і обговорювалась вже кілька років. Але до її втілення справа ніколи не доходила, бо налаштувати безперебійну роботу електронного реєстру з даними про трудовий стаж мільйонів громадян не так просто.

Можливо, ця тема й не заслуговувала б уваги (врешті-решт надворі ХХІ століття і багато країн вже перевели основні державні сервіси на електронний облік), якби не одна особливість. На «діджиталізації» трудового обліку наполягає. МВФ. Це відображено в Меморандумі, під яким нещодавно підписалися перші особи держави. Даруйте, але особисто мене все, на чому наполягають міжнародні кредитори, м’яко кажучи, насторожує!

Цікаво, що, окрім безумовних зручностей, пов’язаних з електронним обліком, згаданий законопроект передбачає ряд новел. Виходить, що новий реєстр – не зовсім трудова книжка. Бо, крім даних, що стосуються роботи – довідок, інформації про преміювання, судових рішень про звільнення і поновлення на посаді та ін., до нього пропонується внести інформацію про освіту, сімейний стан, міграцію громадян. Ба більше – на підставі даних з реєстру можна буде, наприклад, вступити в спадкові права на землю, претендувати на пай (якщо буде видно, що людина раніше працювала в сільгосппідприємствах).

Оскільки обсяг інформації у майбутньому реєстрі передбачається досить суттєвий, а окремі його частини підпадають під ознаки конфіденційності, доступ до баз даних третіх осіб може становити загрозу національній безпеці держави. Особливо з огляду на те, що в нас і так час від часу з різноманітними реєстрами стаються скандали: викрадення, торгівля інформацією, кібератаки…

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики зазначений законопроект уже погодив, а його голова Галина Третьякова зареєструвала постанову про затвердження його в цілому. Отже, перспектива перетворення документа на закон цілком реальна.

Не будучи спеціалістом ані з державних реєстрів, ані з трудового законодавства, я все ж таки пораджу не поспішати викидати трудові книжки. Хоч українська ментальність та наші національні особливості й без моїх порад на рівні підсвідомості підкажуть: нехай вони ще полежать. Як казав мій давній знайомий: «Так надійніше!»

Володимир ПІСОЦЬКИЙ