Колотнеча між обласною та міською владою на Дніпропетровщині продовжується та набирає обертів. Тим більш, що під «боротьбу проти пандемії», найімовірніше, вдасться списати будь-яку інформаційну дурницю.

Навіть фінансову оборудку – законодавчий дозвіл закуповувати необхідне для запобігання вірусу по спрощеній процедурі відкриває для ділків у владних кабінетах нові можливості для підтвердження, що «ніякої кризи немає, вони просто крадуть наші гроші». Або готуються вкрасти.

ВОЛОНТЕРСТВО «З ІНІЦІАТИВИ»

Кілька днів тому обласна рада повідомила, що після місяця карантину вона нарешті спромоглася замислитися не лише про власний PR, а й про пересічних громадян. На всіх підконтрольних ресурсах розповсюджено урочисту реляцію, що під час карантину всі нужденні літні люди отримають продовольчі набори. Начебто справа непогана. Хоча таким вже пару тижнів займаються кілька активних у регіоні політичних партій – і втручання або «цінні поради» з Поля, 2 їм для цього не потрібні.

Але то таке, багато – у будь-якому разі не мало. Привертають увагу деякі подробиці, адже всім відомо, що диявол ховається за дрібницями.

Сльози навертаються на очі, коли чуєш, що нібито волонтерську акцію розпочато «за ініціативи голови обласної ради Святослава Олійника». Тепер має бути зрозумілим, хто в нашій області найголовніший волонтер. Непоганий заділ для майбутнього титулу «коронавірусного переможця й рятівника». Проте волонтерський рух «за ініціативи» завжди мав іншу назву, і не настільки привабливу -«примус» або «обязаловка»

На жаль, поважний титул у гаманець не покладеш, тому варто зосередитись на цифрах. Офіційна інформація є про 8 тисяч пакетів з логотипами облради, кожен з яких вартує 200 гривень. Лого дійсно у наявності, його чудово видно на розповсюдженому відео. Продукти також, їх під знімальні камери вправно складають й фасують молоді люди. А ось щодо їх походження – знак оклику.

Як стверджує влада, все це – добровільна допомога спонсорів, меценатів та місцевих фермерів. Не зосереджуючи на цьому увагу, доречно поцікавитися термінологією. Словники доповідають, що «спонсор — індивідуум або група, яка забезпечує підтримку, подібну до благодійника.
Однак, на відміну від благодійності, спонсорування НЕ носить безкорисливого характеру…» Чим, цікаво, буде розплачуватись з такими обласна рада? Варіанти існують, тільки жоден з них до благодійності стосунку не має.

БОРЩ БЕЗ М’ЯСА ВІД ОЛІЙНИКА

Далі – більше. Доставкою «прод-пайків» займаються також волонтери ніжками або на власному транспорті. Тоді за що 200 гривень? За пакет з необхідним натхненнику написом, який може дожити до чергових місцевих виборів, якщо вироблений якісно?! Не дуже зрозуміло.

Рахуємо разом. Доставка – безплатна. Продукти – також (хай вже залишиться поза лапками невідомий спонсорський інтерес). Але загальна вартість проекту – 1 600 000 бюджетних гривень. Немає сумніву, що за документами так і є…

Сума в 1, 6 мільйона гривень, за діючим зараз курсом Нацбанку, перевищує 55 тисяч «вічнозелених» доларів США. І її реальне використання потребує уваги якщо не правоохоронних органів, то принаймні самого депутатського корпусу. Щоб усе по-чесному відбувалося не тільки на паперах з печатками.

Бо, на жаль, маємо кілька свіженьких прикладів, «несуттєвих» за результатом, розбіжностей працівників облради з чинним законодавством України. То когось затримають за хабар просто на службовому подвір’ї… То відверте шахрайство перекваліфікують на «службову недбалість», а очманілі чиновники візьмуть «героя» або «героїню» з прогресуючими кримінальними талантами на поруки – для пом’якшення судового вироку.

На цьому тлі взагалі несуттєвим є склад так званого «борщового набору», куди входять лише овочі -нам демонструють великі лантухи з картоплею та капустою. Але ми, українці, за можливості звикли варити й смакувати борщ з м’ясом, особливо по закінченні Великого посту. Невже це відвертий натяк, щоб пенсіонери нарешті побачили своє місце?!

ПРИГАДАТИ ВСЕ

Дуже пізнавально спостерігати за медійною активністю обласної ради останні півроку. Проте, здавалося б, жорстокі «контри» її недавнього очільника Святослава Олійника з колишнім колегою по роботі в ОДА часів губернаторства Коломойського Борисом Філатовим й досі нагадують лише дратівливу пристрілку перед справжньою, «дорослою», інформаційною війною. Суцільного напалму з обох боків поки не використовували.

Проте очікувати на нього варто вже з літа, або самого початку осені. Тоді зброю буде змінено, і на черзі денній замість «солодких бад-мінтоністів», «адептів Мене-гетті» або «палких прихильників олігарха» може з’явитися більш ефективна зброя. Навіть не щодо голосування у парламенті за проросійські Харківські угоди: з цього приводу Святослав Васильович встиг вибачитися ще в 2014-му навіть за присутності свідків.

Але про такий факт у політичну епоху веселих «відосиків» та сміттєзбиральних анонімних Телеграм-каналів мало хто пам’ятає.

Андрій БОГАТИРЬОВ
Фото з офіційних ресурсів Дніпропетровської обласної ради та соцмереж