Трагедію з п’ятнадцятьма заживо згорілими у Харкові, як і пожежу в павлоградському гуртожитку минулої суботи, влада обіцяє розслідувати і покарати винних. Зазвичай подібні процеси затягуються, вина підозрюваних доводиться складно, а жахливі події згодом забуваються. Судячи з заголовків новин, причина обох надзвичайних ситуацій -«самодіяльність» з опаленням приміщень. Зниження температури надворі та підвищення тарифів на енергоносії змушують їх власників «експериментувати на марші»…

Пригадую, як в уже далекому 2009-му президент Ющенко на засіданні РНБО роздратовано казав:

«Я не займався вашим вонючим газом жодного дня». Інший Президент – Порошенко через 9 років вимагав зірвати пломби і дати газ замороженій Смілі під його відповідальність. Цієї зими, досхочу накатавшись у Буковелі на лижах, президент Зеленський, буквально спустившись з гір, раптом з’ясував, що в країні не всі радіють підвищеним тарифам на газ, електроенергію, тепло і воду, які змінилися 1 січня. Одразу «втрутився» в ситуацію і наказав знизити ціну до шести гривень дев’яноста дев’яти копійок за кубометр газу.

У всіх наведених випадках незмінним є одне: жоден зі згаданих добродіїв згідно з українським законодавством начебто не мав і не має стосунку ні до газового господарства держави, ні до формування цін на енергоносії. Але кожного разу гаранти начебто змушені втручатися в ситуацію і знов «рятувати країну».

Цього разу взагалі вийшло цікаво – стурбована народним гнівом президентська канцелярія, за звичкою, взялася «плодити» новини. Точніше, заголовки: «Зеленський вирішив повернути державне регулювання цін на газ», «За ініціативи Президента тарифи на газ для населення будуть знижені», «Володимир Зеленський: Ми не можемо дозволити зростання цін для українців», «Тарифи на газ для населення будуть знижені майже на третину» і т. ін.

Засідання уряду, на якому ціну на блакитне паливо таки зафіксували на рівні 6,99 грн. за куб (з лютого і до кінця опалювального сезону), сталося значно пізніше. Головне, гарячу фазу протестів вдалося так-сяк погасити.

Але, боюсь, не надовго. Бо поза увагою президентських «ініціатив» залишились ціни на електроенергією, воду, тепло, які теж змінилися з нового року. Та й не дуже зрозуміло, як це рішення узгоджується із взятими владою перед основними міжнародними кредиторами зобов’язаннями щодо вільного ринку енергетики. Про це «велике досягнення» неодноразово нас інформував прем’єр Шмигаль.

Взагалі ж, за приємними для споживачів заголовками, як на мене, загублена суть питання. Чому 6,99? З чого складається собівартість тарифу, якщо її так легко можна змінювати? Що то були за ціни, які іноді перевалювали за 10 грн./куб.м? Де межа рентабельності газопостачальних компаній і хто це контролює? Але вникати в такі «тонкощі» – мабуть, не царська справа. Є бояри, князі, вельможі… Вони якось розберуться.

Наприкінці XIV століття королем Англії став Річард II Бордоський. Осідлавши трон у десятирічному віці, він показав себе слабким, деспотичним, самозакоханим правителем. Його марнотратство і потворство фаворитизму врешті викликали заколот лордів, які з допомогою парламенту обмежили повноваження монарха, а згодом взагалі ув’язнили в замку, де він і помер.

!сторики зазначають, що Річард II був красивим і велелюбним королем, а його особисте життя – сповнене пригод і драматизму.

Спитаєте, до чого тут середньовічна Англія? Напевне, ні до чого. Навіяло.

Володимир ПІСОЦЬКИЙ