З-поміж більш ніж дивних, а головне, позазаконних ініціатив та ідей «зеленої» команди, як-то псевдо-опитування громадян у день місцевих виборів на дільницях, безкінечна боротьба з цілком законним органом влади – Конституційним Судом, перетворення дорадчого органу (РНБО) в каральний інструмент Президента, майже непоміченою залишилася кардинальна зміна організації влади у сільській місцевості. Захоплені виборчими перегонами «дорослі» політики й самі не зрозуміли, як «реформа децентралізації» спустилася до самого низу в досить збоченому вигляді. Маю на увазі старостинські округи і їх формальних очільників – старост.

Те, що Конституцію сьогодні читають лише наївні, я став помічати давно. Не буду чіпати її соціальні статті про безплатну освіту чи медицину. Ці «гасла», здається, толком ніколи й не працювали.

Інша річ, що сьогодні в Україні існують, функціонують і керують органи влади, про які не знайдете жодної згадки в Основному Законі.

Ефект Даннінга – Крюґера (ефект профана) – когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та приймають невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це. Через таке вони зверхні щодо інших, вважають свої здібності вищими за пересічні. У підсумку менш компетентні завищують власні здібності щодо тих, у кого вони насправді вищі.

Почну з об’єднаних територіальних громад (ОТГ). За останні 5-6 років цю абревіатуру так активно експлуатували і навіть забули, що такої адмінодиниці в українському законодавстві просто немає. Є міські, районні, сільські, селищні ради. Крапка. І вся втілена децентралізація на селі є лише приєднанням менших сільських територіальних громад до більших, а в деяких випадках – до міських (останнє, до речі, прямо суперечить Конституції). Тож розрекламоване «наближення влади до людини завдяки децентралізації» поки ще не дуже проглядається.

Зате після місцевих виборів цілком очевидним стало те, що жителі приєднаних сіл відтепер позбавлені можливості обирати владу на первинному рівні. Тобто староста в селі є, але його ніхто не обирає, а призначають на сесії селищної чи міської ради за поданням голови(!). Все, що мені доводилось вчити і чути про принципи й засади місцевого самоврядування, якось не дуже узгоджується з такими реаліями. І до чого, за такої системи, старостинські округи? Що означає це словосполучення в контексті самоорганізації населення?

Неодноразово писав про українську владну традицію: все, що було до нас, – неправильно, хибно й злочинно. Лише той, хто тимчасово «зверху», – найрозумніший, наймудріший і найдосвідченіший. Відтак, треба все переробити, переписати, перерозподілити.

Прикро, проте наша сьогоднішня не дуже розумна влада не усвідомлює, що правила співіснування, традиції законодавства, територіальні особливості – дуже чутливі поняття, з якими в цивілізованих суспільствах поводяться вкрай обережно. На жаль, багато стратегічних помилок уже зроблено, виправляти їх непросто, довго і болісно. Але обов’язково доведеться.

Психологія, чи то психіатрія давно описали причини і наслідки подібних синдромів. Прізвища авторів-дослідників дивіться у заголовку.