Якби не програма «Пліч-о-пліч», літня родина з Бобрового Кута на Херсонщині навряд чи змогла б таке зробити…

Будинок подружжя  Олексія та Лідії постраждав двічі. Обидва рази – через загарбників.

Перший – під час окупації. Другий раз – від підриву росіянами Каховської ГЕС.

Спочатку оселя залишилась без даху й вікон. Потім її затопило приблизно на метр. Але хату відновили бригади проєкту «Пліч-о-пліч».

«Для Дніпропетровщини честь долучитися до кожної щасливої історії. Стати частиною відбудови Херсонщини. Роботи продовжуємо. Відновлюємо села, за які взяли відповідальність», – каже начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Під час окупації Олексій та Лідія виїжджали із Бобрового Кута. Лише іноді навідували свою хату. Згадують, що вороги заходили в чужі помешкання й виносили звідти геть усе.

«Родичка розповідала, що дуже страшно було вийти на вулицю. Нишпорили по хатах. Залишали голі стіни. Іноді ще й підпалювали. В нас також багато чого покрали. Фактично нічого не залишилося», – згадує пані Лідія.

У день визволення села, зізнається, плакала від щастя. Втім, повернення виявилося болісним.

На будинку вщент  знесло черепицю. Не вціліло жодної шибки. Стіни геть промокли – після підриву Каховської ГЕС будівлю підтопило, адже вона знаходиться у найнижчій точці села.

Про ініціативу «Пліч-о-пліч» родина чула. Але не вірила, що дім приведуть до ладу, аж поки на подвір’ї не з’явились будівельники.

І дійсно – відтепер хату не впізнати. Утеплений новий дах, замінені вікна й двері, приведений до ладу фасад.

«Дуже багато зроблено. Два тижні бригади лише покрівлю лагодили. Якби не ця державна програма, ми б не змогли повернутися додому, просто не було б  куди», – наголошує пан Олексій.

Тепер він завзято порається по господарству. А його дружина у цей час пишається заготовленими на зиму закрутками.

Нагадуємо: аби допомогти деокупованим населеним пунктам Херсонщини, об’єдналися 15 областей. Дніпропетровщина – серед них.

Михайло КУЦИХ