У Великому пості не ходи в гості

1 месяц ago Zorya Комментарии к записи У Великому пості не ходи в гості отключены

15 березня почнеться найстрогіший з усіх постів -Великий. Триватиме 48 днів, до 2 травня. Перші сорок днів називаються Чотиридесятниця – саме стільки часу провів Ісус у пустелі, відмовляючи собі в їжі попри спокуси. Останній тиждень -Страсна седмиця, завершується Світлим Христовим Воскресінням.

Аби бути жилавим і сильним

Перший тиждень посту – Збірний. Починається Жилавим, або Чистим понеділком: казани та горщики стояли чисті, бо нічого не варилося. Правда, дехто пік довгасті коржики з житнього або гречаного борошна на воді – «жи-ляники», аби бути «жилавим і сильним».

За другим і третім назви не закріпилися.

Четвертий – Середохресний. У середу на четвертому тижні майже повсюдно в Україні пекли хліб у вигляді хреста, в пам’ять про Ісуса, який прийняв смерть на хресті. Частину спеченого з’їдали, а кілька буханців занурювали в посівне зерно й тримали там до першого виїзду в поле. Перед сівбою клали хлібину посеред ниви, а тоді набирали жменю зерна і, розсіваючи його навхрест, примовляли: «Господи, поможи і благослови».

Щоб нива не заростала бур’яном, головний сівач, а то був переважно батько, вдягав сорочку, в якій ходив сповідатися і причащатися. Вона як святкова зберігалась у скрині.

У ніч з середи на четвер піст «переломлювався» на дві половини.

П’ятий тиждень – Похвальний, бо на ньому «віддавали хвалу Господу». Йшли до церкви «бити поклони». Хто зробить від двадцяти до сорока поклонів — «тому Бог простить усі гріхи за рік».

Шостий – Вербний, а субота на ньому називається Ла-заревою — на честь брата Марфи та Марії, якого воскресив з мертвих Ісус Христос.

Сьомий, перед Великоднем, величають Білим. Дотримуються посту так же ревно, як і на першому.

Варто пам’ятати, що три суботи на другому, третьому і четвертому тижнях – батьківські. Поминають небіжчиків.

«Піст – хрін та редьки хвіст»

Усі сорок вісім днів обходяться без харчів тваринного походження: м’яса, молока, сиру, вершкового масла, яєць.

Перший день взагалі нічого не їдять. Дозволені, при бажанні, пісні коржі, хрін та редька. У подальші дні: понеділок, середа і п’ятниця – сире без олії; вівторок і четвер — гаряче без олії; субота й неділя – страви з олією.

Риба – лише на Благовіщення та у Вербну неділю. У Лаза-реву суботу – рибна ікра.

Зі спиртного можна червоне сухе вино – не більше однієї склянки на день і тільки в неділю та на храмові свята.

Та попри заборони, великопісне меню доволі різноманітне. Каші, хліб, городина, гриби, ягоди, горіхи, мед, насіння – усе це можна їсти щодня. Овочі вживають запечені, варені, тушковані, солоні, квашені, сирі. Готують салати, борщі, кулеші, вареники, а ще морси, чай, кисіль, узвар – з голоду не вмреш!

Без пісень і чвар

У піст не сваряться ні між собою, ні з сусідами, чвари затівати – то великий гріх.

Не стають під вінець, не влаштовують гучних вечірок та свят.

Колись співати дозволялося тільки сумних «постових» пісень про сирітку, злу мачуху, як-от:

«Стоїть дуб зелений, листям шелестить,

А доля сиротини десь далеко спить».

Але з другого тижня дівчатам неодмінно приписувалося співати веснянки. Адже предки наші свято вірили, що весна тим швидше прийде, чим дружніше ми її покличемо.

Тетяна МАЛИШЕНКО

Поделиться: