Сьогодні у вірян велике свято – Преображення Господнє, по-народному – Яблучний Спас

Аби підтримати віру в учнях, Ісус Христос перед стражданнями і Голгофою показав їм свою духовну славу. Разом з трьома апостолами – Петром, Яковом та Іваном вони піднялися на маківку гори Фавор помолитися. Доки Спа-ситель молився, учні від утоми заснули. А як прокинулися, побачили, що Учитель преобразився: обличчя засяяло, мов сонце, одяг став сліпучо-білим.

І почули голос Всевишнього, який возвістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало присутніх у надприродній місії Христа — об’єднанні земних і небесних начал.

Преображення відзначається церквою з 4 століття.

Кого на тому світі пригостять яблучком

Цього дня до церкви на посвяту несуть городину, садовину, гриби, обжинкові вінки, хліб. А ще мед у стільниках, яким усіх пригощають біля церкви, «аби бджоли приносили меду більше».

Та найбільше чекають свячених яблук, адже до Спаса їх не їли. За повір’ям, Діва Марія на тому світі в райському саду всіх діток пригощає яблучками. Діти тих матерів, котрі дотримувалися обітниці, радо ласують плодами. А ті, чиї неньки знехтували обітницею, стоять і плачуть. «Ваші яблука вже мати з’їла»,-каже їм Пресвята Діва.

Свячені на Спаса яблука набувають чудодійної сили.

Щоб бути рум’яними, красивими й привабливими, дівчата й молодиці вмивалися водою, до якої вкидали червоне яблуко. А як відкусити плід, при цьому загадавши бажання й промовивши: «Думу міцну надумую, думу трудну заклинаю, по Другому Спасу хай збудеться», – воно, кажуть, здійсниться. Так це чи ні – перевіряйте!

Не забудьте сьогодні про своїх родичів, яких уже нема з вами. Згадайте їх добрим словом. Вважається, що втретє після Страсного Четверга й Трійці їхні душі виходять на світ. Освячені яблука кладуть на могили, пригощають зустрічних, знайомих: «Пом’яніть мого батька» чи «Пом’яніть мою матір».

Вже вдома збирають гостину. Основною стравою на столі мають бути печені яблука. Готують їх так: верхівку з хвостиком відрізають, вичищають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор – і в піч. Подають і пиріжки з яблучною начинкою. Запивають їх узваром або грушів-ником — киселем зі свіжих груш.

Останні колоски «Спасові на бороду»

Для господарів свято символізує кінець жнив та літа. На посвяту несли сніп і паляницю – усе з нового врожаю. На ниві лишали кілька колосків «Спасові на бороду». Їх перев’язували червоною стрічкою, прикрашали квітами й калиною. Поряд клали окраєць хліба й дрібку солі — «для рослинного божества».

На Преображення бабусі-знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. Виходили на збір цілющого зілля примовляючи:

«Святий Авраам на це зілля орав,
А Бог садив, а Спас родив,
Мати Божа поливала
І на поміч це зілля давала».

Це свято віщує перші холоди. Принаймні нічні й ранкові роси стають холодними, відлітають у вирій лелеки, готуються до відльоту ластівки та журавлі…