60 років тому відбувся перший успішний орбітальний політ живих істот у космос. Радянський апарат «Супутник-5» з собаками Білкою і Стрілкою на борту був виведений на навколоземну орбіту, а потім вдало повернувся на Землю.

Перш ніж вирушити до зірок, чотириногі космонавти пройшли строгий відбір і серйозну підготовку. Фахівці розглядали 12 «кандидатів». Основні критерії: вага не більше 6 кілограмів, зріст – до 35 сантиметрів, вік – від двох до шести років, яскраве забарвлення, аби собак було краще видно на моніторах. Важливою здавалась і зовнішність тварин: собаки мали виглядати привабливими – на випадок висвітлення їх польоту в ЗМІ.

Кілька місяців собак привчали споживати желеподібну їжу і «носити одяг» зі спеціальними датчиками. Одним із найскладніших завдань було примусити тварин спокійно перебувати у тісному замкнутому просторі. Для цього їх поміщали у невеликий металевий ящик-кон-тейнер. Завершальним етапом підготовки стали випробування на вібростенді та центрифузі.

Для орбітального польоту вчені вибрали двох безпородних собак, які успішно пройшли всі етапи тренування, – Білку і Стрілку. Перевагу віддали дворняжкам ще й тому, що такі собаки добре переносять стресові ситуації.

Корабель з космічними першопрохідцями до польоту готував особисто генеральний конструктор ракетно-космічної промисловості СРСР Сергій Корольов. Його оснастили медико-біологічною апаратурою для фіксування всіх змін в організмі тварин і відеокамерами. Уперше в історії космонавтики фахівці мали можливість вести телеспостере-ження за тим, що відбувається на борту.

Після успішного старту «Супутник-5» вийшов на орбіту і за 25 годин здійснив 17 витків навколо Землі, а потім приземлився у заданому районі. Білка і Стрілка повернулися неушко-дженими.

Космонавтки привернули до себе підвищену увагу всього світу. Вже наступного дня було організовано прес-конференцію в ТАРС, де взяли участь і самі чотириногі астронавти. Згодом про Білку і Стрілку були написані книги, зняті документальні та анімаційні фільми, з їх зображенням випустили поштові марки.

Після польоту легендарні собаки жили у вольєрі Інституту авіаційної та космічної медицини, звідки їх возили на покази в дитячі садки, школи і дитячі будинки.

Через кілька місяців у Стрілки з’явилося потомство – шість абсолютно здорових цуценят. Одного з них – самку на ім’я Пушинка – радянський лідер Микита Хрущов подарував дружині президента США Джона Кеннеді Жаклін і їхній доньці Керолайн.

Білка і Стрілка дожили до глибокої старості і померли своєю смертю.

Слід додати, що Білка і Стрілка стали третім собачим екіпажем, відправленим на земну орбіту. Космічним першопрохідцем у 1957 році вважається собака Лайка, запущена «в один кінець» на апараті «Супутник-2». Уже після чотирьох витків навколо Землі собака загинула від перегріву: температура в камері, де вона перебувала, піднялася до 40 градусів Цельсія, і понизити її у центрі керування не змогли. Ще один собачий екіпаж – Чайка і Лисичка – загинув 28 липня 1960-го – на19-й секунді після старту ракета впала і вибухнула. До речі, Білка і Стрілка були дублерами Чайки і Лисички.

Після першого польоту людини в космос дослідження за участю тварин не припинилися. Щоб вивчити вплив тривалого перебування у невагомості, у 1966 році на 23

дні запустили в космос ракету з собаками Вітерець і Угольок на борту. Це стало найтривалішим польотом тварин. Собаки повернулися на Землю сильно виснаженими, але живими. На цьому зоряні «одіссеї» собак й закінчилися.

Цікаво, що свій слід в історії космічних досліджень залишили також кішки, гризуни, сухопутні черепахи, бджоли, японські коропи, перепілки та навіть… вухаті медузи!

За словами фахівців, коли в майбутньому людина помандрує на інші планети, їй буде потрібне автономне джерело білка, одним з яких, наприклад, може стати японська перепілка.
Внесок, який чотириногі астронавти внесли у розвиток радянської космічної програми, неможливо переоцінити. Зокрема, результати дослідження сприяли вивченню впливу радіації та тривалої невагомості на організм. А найголовніше, здобуті дані допомогли підготувати перший політ людини в космос.

О. ЯСНІЙ