11 квітня Верховна Рада ухвалила «багатостраждальний» урядовий закон про мобілізацію. Що він передбачає?

Хто не підлягає призову на військову службу

• Громадяни, непридатні до військової служби за станом здоров’я (що підтверджено висновком ВЛК) або віком.

• Люди, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6–12 місяців. Після завершення цього терміну вони зобов’язані пройти ВЛК.

• Заброньовані працівники (докладніше про це – далі в тексті).

• Багатодітні батьки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, за винятком тих, хто розлучений і вже більше трьох місяців не сплачує аліменти.

• Жінки та чоловіки, які самостійно виховують щонайменше одну дитину віком до 18 років.

• Батьки, опікуни, піклувальники, батьки-вихователі, прийомні батьки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю або тяжкохвору дитину.

• Батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи.

• Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують неповнолітню дитину.

• Громадяни, які зайняті постійним доглядом за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками.

• Опікуни особи, яку суд визнав недієздатною.

• Люди, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, а також інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

• Громадяни, які утримують одного зі своїх батьків або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи.

• Люди, які виховують неповнолітню дитину та мають чоловіка (дружину), що проходить військову службу.

• Громадяни, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО, ООС, повномасштабної війни.

• Члени сімей Героїв України, які загинули під час Революції гідності.

• У законі також прописаний перелік державних службовців, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

• міністри та їхні заступники, керівники державних органів та органів державного управління;

• дипломати;

• народні депутати й депутати Верховної Ради Криму, уповноважений ВР з прав людини, голова та члени Рахункової палати;

• судді, у тому числі Конституційного суду України, члени і дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, а також члени Вищої кваліфікаційної комісії;

• працівники органів військового управління Міністерства оборони, Збройних сил, Держспецтрансу, Держ­спецзв’язку, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату і експертної служби Міністерства внутрішніх справ;

• держслужбовці, які забезпечують діяльність президента, парламенту та уряду (виходить, що в тому числі й ті, хто давав експертні висновки щодо закону про мобілізацію).

• Крім цього, не підлягають призову на військову службу здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за попередній. А також – докторанти та інтерни.

• Науковим і науково-педагогічним працівникам може надаватися відстрочка за умови, що вони працюють у закладах освіти не менш як на 0,75 ставки.

• ТЦК перевіряє підстави щодо надання військовозобов’язаним відстрочки та оформлює її, зокрема за допомогою Держ­реєстру призовників. Порядок такого оформлення встановлюється Кабінетом Міністрів.

• Водночас закон визначає категорії військовозобов’язаних, на яких поширюється бронювання. Відповідно бронюванню підлягають:

• держслужбовці категорії «А», голови обласних і районних рад, а також сільські, селищні, міські голови;

• держслужбовці категорії «Б» і «В», працівники органів місцевого самоврядування – до 50% серед усіх військовозобов’язаних, які працюють в установі;

• працівники Національної поліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, органів досудового розслідування, патронатних служб державних органів;

• робітники підприємств, установ і організацій, які виконують мобілізаційні завдання;

• працівники підприємств, які критично важливі для забезпечення потреб Сил оборони або функціонування економіки під час воєнного стану.

Напередодні голосування довкола «важливих підприємств» розгорівся скандал. А все тому, що діючі критерії та механізм їх визначення дозволили потрапити в перелік багатьом компаніям, які з великою натяжкою можна назвати критичними в умовах війни.

Суспільний резонанс змусив Дениса Шмигаля доручити уряду розробку оновленої постанови про бронювання та визначити вичерпний перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури. Щоб усе було «справедливо і без підстав для маніпуляцій». Щоправда, про такі ініціативи з тією ж самою риторикою говорили ще в січні, але за три місяці нічого не змінилося.

Зі свого боку, державні установи зобов’язані оформити відстрочку своїх заброньованих працівників у конкретних ТЦК.

Які правила встановлюються для військових

Початкова версія проєкту закону передбачала достатньо жорсткі умови для демобілізації військовослужбовців. Але там вони хоча б були.

Під час підготовки законопроєкту до розгляду в другому читанні ці положення виключили за зверненнями головнокомандувача Олександра Сирського, міністра оборони Рустема Умєрова та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Питання демобілізації має бути чітко прописане в окремому законопроєкті.

Народні депутати доручили урядовцям розробити і зареєструвати в парламенті проєкти законів щодо удосконалення механізмів ротації військових під час воєнного стану, їх демобілізації та медико-соціальної реабілітації. Проте терміни виконання доручення не визначені.

У парламенті обговорювалося, що Кабмін має підготувати норми щодо демобілізації впродовж 8 місяців. Однак до зали це рішення так і не дійшло, тому терміни залишилися розмитими.

Водночас у законі про мобілізацію перераховані сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися з військової служби.

Наприклад, під час воєнного стану такими є вагітність для жінок, самостійне виховання неповнолітньої дитини, усиновлення, виховання неповнолітньої дитини з інвалідністю, утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І або ІІ групи, необхідність постійно доглядати за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І або ІІ групи, а також ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання або відсутності кінцівок тощо.

Право звільнитися з військової служби в запас мають військово­службовці, які повернулися з полону. Але якщо вони вирішили продовжити службу, то зможуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 90 днів.

У законі також передбачені пункти щодо мотивації військовослужбовців на час воєнного стану (і це окрім вже встановлених Кабміном щомісячних виплат).

• За знищену або захоплену ворожу техніку виплачується винагорода від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму (від 12 тисяч до 908 тисяч гривень).

• Військовослужбовцям і їхнім дружинам (чоловікам) не нараховуються штрафні санкції, пеня, відсотки за користування кредитом. Це не поширюється на кредитні договори щодо придбання житла або автомобіля.

• При укладанні першого контракту військовослужбовці мають право на компенсацію 50% від першого внеску з іпотеки, а також додатково по 100 тисяч гривень після першого і другого років служби. Компенсація надається військовому лише один раз. Як це відбуватиметься на практиці, має визначити уряд.

• Упродовж трьох місяців з дати укладання першого контракту військові мають право отримати сертифікат на купівлю автівки в розмірі 150 тисяч гривень. Такий сертифікат видається тільки один раз.

• Розмір щорічної відпустки для військовослужбовців залишається без змін – до 30 днів плюс 10 за сімейними обставинами або з інших важливих причин. Мінімальний строк відпустки має становити не менше 15 днів. Військовим також надається додаткова відпустка за знищену ворожу техніку, але не більше 15 днів на рік.

Окрім того, парламент доручив уряду розробити нормативно-правові акти щодо умов, розмірів і порядку мотиваційних виплат військовим під час воєнного стану. Зокрема це стосується одноразової винагороди в розмірі 70 тисяч гривень для тих, хто впродовж 30 днів виконує бойові завдання на «нулі», території противника і тимчасово окупованій території.

Як каратимуть ухилянтів

Ухвалений закон також передбачає положення щодо покарання тих, хто ухиляється від мобілізації. Їх обмежуватимуть у праві користування власним транспортним засобом.

Як це відбуватиметься на практиці?

• Коли громадянин не з’являється в ТЦК за повісткою, відмовляється проходити медичний огляд, уточнювати військово-облікові дані, керівник центру комплектування звертається до поліції з вимогою затримати його та доставити до ТЦК.

• У разі отримання письмової відповіді від поліції, що вони не змогли знайти цього порушника, керівник ТЦК упродовж 5 днів надсилає йому вимогу про виконання обов’язків – поштою в паперовій формі. Форма і зміст документа визначається Міністерством оборони.

• Вимога вважатиметься врученою, навіть якщо людина не отримала її на руки. Відмітки в поштовому повідомленні про неможливість вручення документа за зазначеною в листі адресою достатньо, щоб ініціювати обмеження щодо «ухилянта».

• У людини є 10 днів, щоб виконати цю вимогу.

• Через 10 днів ТЦК звертається до суду і просить тимчасово обмежити порушника в праві керування власним транспортом під час мобілізації – до виконання або відкликання вимоги.

• Рішення суду передають до державної виконавчої служби.

• Суд може відмовити ТЦК, якщо позбавлення прав залишить людину без основного законного джерела доходу – тобто якщо людина працює водієм. А також, якщо вона використовує транспортний засіб у зв’язку зі своєю інвалідністю чи інвалідністю особи, яку вона утримує.

Втім, Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт, який передбачає встановлення конкретних штрафів за порушення законодавства про військовий облік і мобілізацію, тому згодом перелік обмежень може розширитися.

Закон про мобілізацію набере чинності через місяць з наступного дня його опублікування в парламентському виданні «Голос України».

Ангеліна СТРАШКУЛИЧ, УП