В соцмережі Clubhouse відбулось чергове засідання ПРОпозиціонери Клуб, присвячене проблематиці розвитку українського кіно.

Українське кіно має більш, ніж столітню історію. Адже вітчизняний кінематограф бере початок ще у 1893 році, коли інженер Йосип Тимченко за два роки до братів Люм’єр розробив апарат «кінескоп», придатний для кінознімання та кінопроєкції. Початок 20 століття – це ера німого, а потім поетичного українського кіно. Це означає, що у вітчизняного кіно є традиція, талановиті режисери і актори, але не вистачає державної підтримки на всіх рівнях. Про це під час дискусії «Що не так з українським кіно» розповіла кінопродюсерка, волонтерка, громадська діячка, а нині радниця голови Дніпропетровської обласної ради з питань культури Наталія Хазан:

«Найперше йдеться про прозаїчну проблему – кошти. Якщо ми порівняємо приміром, бюджет російського міжнародного телеканалу RT у 234 млн доларів на рік і 16 млн державних коштів на українське кіно цьогоріч, то про який розвиток і конкуренцію можна говорити? Я вважаю, що не на всьому у кіно, так, як і не на всьому у житті, треба заробляти. Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб держава вкладала в цю сферу, вкладала в культуру загалом і відмовилася врешті від принципу залишковості».

Водночас вона зазначила, що йдеться не лише про гроші, а й про формування менталітету. Треба не лише вкладати в розкрутку чи рекламу якогось певного фільму, а й серйозно займатись патріотичним вихованням – те, що робиться, наприклад, в Дніпрі. Наталія Хазан, яка балотувалася в депутати Дніпровської міськради від партії «Пропозиція», також наголосила: кіно має стати складовою стратегії національного розвитку України, розробка якої, відповідно до програми партії, – одна із функцій центральної влади.