Процес цвітіння водойм, який спостерігається влітку, зветься в науці евтрофікацією. Спричинено це передусім розвитком фітопланктону (синьо-зеленими водоростями). Водночас у воді є й велика кількість фосфатів, які і призводять до розмноження водоростей. А ще на їхнє розмноження впливає клімат, сільське, житлово-комунальне господарство (миючі засоби, пральні порошки), скидання неочищених стічних вод, зливова каналізація.

Окрім того, за словами заступника директора департаменту — начальника управління охорони навколишнього середовища департаменту екологічної політики міської ради Ярослава Криська, упродовж ста років наша головна водна артерія — річка Дніпро — перетворена на шість озер. Це призводить до того, що немає нормального стоку, водообміну, обміну киснем. А відтак — відбувається замілення деяких ділянок Дніпра і підвищення температури води внаслідок кліматичних змін.

«Щоб вирішити цю проблему, необхідно ухвалювати і впроваджувати комплекс заходів на загальнодержавному рівні. Зокрема, йдеться про модернізацію сільського та житлово-комунального господарства. На побутовому рівні — відмова від використання пральних порошків та миючих засобів, які містять фосфати. В рамках євроінтеграції нашої країни ухвалено низку програм, які мають реалізовуватися для покращення стану наших водойм. Водночас подібні заходи передбачені і муніципальною програмою екологічної безпеки та сталого розвитку м. Дніпра на 2021-2025 роки. Але, враховуючи події в країні, поки що немає можливості це зробити», — пояснив Ярослав Крисько.

Зі свого боку, співробітник комунального підприємства «Центр екологічного моніторингу» Олексій Ангурець зазначив:

«Наразі ми можемо моніторити певні параметри у річці Дніпро за допомогою відповідного обладнання. Маємо близько 15 параметрів, які надають інформацію про стан річки. Наразі він характеризується як звичний для цього часу. Є перевищена концентрація деяких речовин, але так відбувається кожного року у цей період. Йдеться про такі показники як біохімічне споживання кисню, підвищення вмісту азотних речовин, органічного вуглецю. Інколи спостерігаємо коливання розчиненого кисню, але нині він у нормі. Загалом загрози для здоров’я мешканців немає. Водночас стан екосистеми річки Дніпро — незадовільний. Тому цією ситуацією потрібно займатися, враховуючи низку зобов’язань нашої країни щодо вступу до ЄС».

Громадська організація «Підводні мисливці та рибалки» вже більше семи років займається не лише очисткою річки Дніпро, а й боротьбою з браконьєрством та зарибленням водойми.

«Дніпро зариблюємо корисними видами риб (товстолоб, білий амур), які харчуються водоростями, зайвою рослинністю. Також за останні шість років дістали з дна водойми у межах міста близько 21 тонни сміття», — додав президент ГО «Підводні мисливці та рибалки» Валентин Левшин.