Пандемія коронавірусу блискавично й підступно паралізувала не тільки Україну, а й майже весь світ. Журналістка «Зорі» поцікавилась, як переживають карантин і ставляться до непроханого гостя з Уханя мешканці різних країн.

Клаудіо Вінченці, пенсіонер (Італія, м. Комо):

– Я живу в регіоні Ломбардія, який найбільше постраждав від коронавірусу. Перший спалах хвороби виник приблизно за 150 кілометрів від мого будинку. Панічні настрої почалися в Комо наприкінці лютого, тоді ж незвично спорожніли полиці міських супермаркетів. Але офіційно суворі карантинні заходи у нас запровадили приблизно з 10 березня (точну дату в кожному місті встановлювала місцева влада залежно від ситуації).

Зараз ми можемо залишити будинок тільки для відвідування супермаркету, аптеки або для іншої невідкладної справи – перед виходом потрібно заповнити в Інтернеті спеціальну заявку. Якщо поліція чи військові зупинять вас та із заявкою буде щось негаразд або вас спіймають на брехні, ви будете серйозно покарані. І це не просто штраф, порушнику загрожує кримінальна відповідальність, суд і позбавлення волі. На щастя, майже в кожній італійській родині є собака – його можна вигулювати вільно, але не далі, ніж 200 метрів від будинку…

Поки що карантин встановлено до 15 квітня, але ми думаємо, що його продовжать до літа. Як це позначиться на Італії – її економіці, туристичній галузі – боюся навіть уявити. На нас чекають дуже важкі часи… Але зараз головне завдання – виграти війну: саме так італійці сприймають боротьбу з COVID-19. До того, що відбувається, ми ставимося дуже серйозно. Хоча, на щастя, з моїх друзів і сусідів від коронавірусу ще ніхто не постраждав.

Філіпе Сільва, працівник супермаркету (Португалія, Вієйра-де-Лейрія):

– Карантину в суворому сенсі в моєму курортному селищі, розташованому за кілька кілометрів від океану, немає. Є певні рекомендації й низка заходів безпеки, про які регулярно нагадують поліція й мер містечка. Незважаючи на те, що в Португалії на даний момент майже 10 тисяч хворих і близько 250 летальних випадків (дані на 3 квітня. – авт.), люди в цілому спокійні. Ажіотажу в супермаркетах і аптеках також нема, можна спокійно купити антисептики, маски і рукавички.

Поки що ми ходимо на роботу, як зазвичай. Що стосується прогулянок, то на вулицях зустрічається переважно молодь, люди похилого віку все ж побоюються вірусу. Наприклад, моя мама і бабуся намагаються без особливої потреби з дому не виходити.

Вероніка Менжун, співробітниця університету імені Карла Ліннея (Швеція, м. Кальмар):

– Останнім часом у соцмережах про Швецію поширюють занадто багато дурниць. Одні посилаються на статтю про те, що наша країна відмовилася від боротьби з коронавірусом. Інші розповідають, що крок вправо чи вліво карається розстрілом, все заборонено, не можна й носа на вулицю висунути.
Це все неправда. Так, Швеція вибрала дещо інакший шлях, ніж багато країн, і пізніше, ніж інші держави, закрила кордони. Співробітників офісів з 17 березня закликали за можливості працювати з дому, і багато хто це робить. Але в офіс, якщо він відкритий, приходити все ж можна, кримінальну справу за це ніхто не порушить, хіба що зроблять зауваження. Жорсткого карантину немає, є заклик до людей похилого віку берегти себе і намагатися виходити з будинку тільки в магазин. Тих, хто почуває себе не дуже добре, теж просять залишатися вдома (на оплаченому лікарняному), навіть якщо у них звичайна застуда. Університети та інші навчальні заклади з 18 березня перейшли на дистанційне навчання. Але дитячі садки і середня школа працюють, і це важливий фактор для зниження контактності бабусь та дідусів з онуками.

Законом заборонено проведення заходів з кількістю учасників більше 50-ти і відвідування родичами будинків престарілих. Рекомендується також відмовитися від міжміських поїздок, особливо від візитів у великі міста.

У цілому заборон не дуже багато. Це, швидше, певний суспільний контракт між державою і громадянами, заснований на тому, що є заходи, які зобов’язана приймати держава, і є соціальна відповідальність кожного громадянина. Щось із серії: «Совість – найкращий контролер». Правильна ця стратегія чи ні, покаже час. Але у світі зараз достатньо країн, які діють дуже жорстко. Порівняємо через півроку, що спрацювало, а що ні.

Олена Андрющенко, журналістка (США, м. Колорадо-Спрінгс):

– Штат Колорадо, де я мешкаю, потрапив до списку штатів з найбільшою кількістю випадків COVID-19. Станом на минулу п’ятницю у Колорадо офіційно зареєстровано вже 4173 випадки захворювання й 111 смертей від нього. Але представники сфери охорони здоров’я вважають, що реальна кількість хворих набагато більша – від 12 до 33 тисяч. Державна лабораторія штату вже протестувала на коронавірус понад 22 тисяч осіб.

Карантин у нас запроваджено з середини березня. Передусім припинили роботу гірськолижних курортів, школярів та студентів перевели на дистанційне навчання, зачинили салони краси, музеї, театри та спортклуби. Для пересічних громадян діє вимога лишатися вдома. Піти можна лише в продуктовий супермаркет або аптеку. Ще дозволені прогулянки й пробіжки парком за умови дотримання дистанції між людьми.

Для пенсіонерів великі торгові мережі ввели спеціальний час для відвідування – так звану «золоту годину». В супермаркетах увечері порожніють полиці з картоплею, цибулею, яйцями, борошном, крупами. Також великий попит на туалетний папір (його продають з обмеженнями), хліб та молочні продукти. Однак дефіциту немає – постійно надходять нові партії товару. І, до речі, ціни, на відміну від України, тут у критичній ситуації ніхто не підвищує.

А ось маски, рукавички і антисептики купити неможливо. Їх ніде немає. Хоча рекомендація носити маски є. Тому влада просить прикривати обличчя в громадських місцях хоча б шарфом.

У цілому маю відзначити, що американці – досить законослухняні люди. Не в останню чергу тому, що за порушення правил карантину загрожує штраф до тисячі доларів.

Геннадій Сотіріадіс, підприємець (Кіпр, м. Лімассол):

– Перед тим, як вийти на вулицю, кіпріоти мають відправити смс-повідомлення на спеціальний номер, де треба вказати паспортні дані та мету виходу з дому (відвідування аптеки, візит до лікаря, похід у магазин за продуктами першої необхідності, візит до банку тощо). Після відправки такого запиту необхідно дочекатися смс-відповіді, після чого у вас є максимум дві години, щоб вирішити усі свої справи. Такий дозвіл ви маєте право замовляти раз на день.

Виняток становить робота – тоді потрібна довідка від роботодавця. Якщо вас зупинить поліція і ви не будете мати офіційного дозволу на пересування, на вас чекає штраф від 150 до 300 євро.

У містах людям заборонено гуляти, але в передмісті та селах можна вийти на невеличку прогулянку з членами родини, якщо мати при собі документи, які засвідчують, що ви – сім’я.

Загалом настрій у мешканців Лімассола різний – хтось панікує й залюбки сидить вдома, хтось вважає ці заходи занадто жорсткими й недоцільними.

Анастасія Іон, аналітикиня з продажів (Румунія, м. Бухарест):

– Карантин у нас триває четвертий тиждень і до кінця квітня його точно не скасують. Дозволено виходити тільки на роботу, в аптеку, за продуктами або на прогулянку з собакою. Але для виходу з дому потрібно заповнити спеціальну декларацію. Якщо не матимете із собою цього заповненого документа, вас можуть оштрафувати на суму до 20 тисяч лей (близько 4 тисяч євро). До того ж для пенсіонерів є певні рекомендовані години виходу з дому.

На початку карантину люди панікували і скуповували продукти і товари першої необхідності, але зараз ажіотаж вже пройшов і в магазинах все є. Транспорт і метро в Бухаресті працюють у звичному режимі. Маски мешканцям столиці носити не обов’язково.

Загалом румуни ставляться до карантину дуже відповідально. Справа в тому, що багато моїх співвітчизників працюють і живуть в Італії, там велика румунська діаспора, тому масштаб і серйозність ситуації ми оцінили одними з перших в Європі…

Ірина КАДЧЕНКО