Краса врятує світ. Є така фраза – трохи вже затерта, але влучна та досить вірна. Та ще краса може приймати найрізноманітніші форми – від віршів, які вражають, чи навпаки – рвуть серце, до ніжних квітів та вишуканих букетів.

Саме про квіткові втілення вічної та неперевершеної краси ми вирішили поговорити з відомою флористкою Вікторією НОСАР, що має величезний досвід створення справжніх витворів мистецтва.     

– Вікторіє, розкажіть, будь ласка, як почалася ваша перша весільна історія?

– До мене звернулась наречена — Анна. Дуже спокійна, уважна до деталей дівчина, доволі емоційна, але при цьому чітко розуміла, якої атмосфери хоче на своєму святі. Ми познайомились на одній із виставок декору — вона підійшла подивитись наш стенд, взяла візитівку, і вже за кілька днів зателефонувала.

– З чим вона прийшла? У неї вже було бачення, чи ви допомагали його формувати?

– У неї було кілька збережених фото в телефоні, вона показала палітру, яка їй подобається — ніжні відтінки персика, кремового, трохи зелені. З цього ми і почали. Дуже хотілося зробити щось легке, свіже, не переобтяжене деталями. Вона одразу сказала, що хоче тільки живі квіти — і це мені дуже відгукнулося.

– Який стиль ви обрали для оформлення?

– Це була класика, але з натуральними текстурами. Ми працювали з квітами, які мають м’яку форму — півонії, троянди David Austin, еустома. Додали сезонну зелень, щоб усе виглядало природно. Весілля проходило просто неба — в саду біля заміського комплексу. Там чудове природне освітлення, і нам хотілося його підкреслити — квіти буквально «заграли» в променях сонця.

– Чи був у наречених якийсь особливий запит, який допоміг вам вибудувати ідею оформлення саме цього весілля? сілля?

– Так, Євген — наречений — попросив, щоб у декорі обов’язково були троянди, бо саме з ними у них пов’язаний перший букет, який він подарував Олені. Це був особистий момент, і мені здалося дуже важливим підкреслити його у флористиці.

Ми підібрали сорти, максимально схожі на ті квіти, і включили їх у букет нареченої. Це була невелика несподіванка для неї — вона дізналася про це вже після церемонії, і, як сказала потім, це був один із найбільш зворушливих моментів дня.

– Розкажіть трохи про букет нареченої.

– Це була ніжна, трохи розпушена форма — в основі півонії й троянди в теплих відтінках. Ми не робили чітких контурів, хотілось, щоб букет виглядав природно, ніби його щойно зібрали в саду. Обмотка — натуральна стрічка з бавовни, без паєток і блиску.

Просто і щиро.

– Як проходила підготовка? Чи були якісь складнощі?

– Складнощі бувають завжди. У серпні спека, і для живих квітів це виклик. Тому ми працювали вночі й вранці, щоб усе було свіжим. Частину композицій збирали вже на локації. До останнього переживали, щоб усе витримало ідеально до церемонії. Але ми все спланували: тінь, охолоджувальні коробки, вода — все було під контролем.

– А з чим повʼязані найприємніші спогади?

– Наречена. Знаєте, з нею було дуже легко. Вона не втручалась в процес, довірилась повністю. Ми з нею погодили ключові моменти — букет, арку, стіл молодят — а далі вона сказала: «Робіть, як вважаєте за потрібне». І це завжди надихає. А ще — її реакція. Коли вона побачила оформлення, у неї були сльози на очах.

– Що для вас було найважливішим саме в цьому проєкті?

 – Щоб усе виглядало не просто красиво, а «живим». Щоб композиції дихали — не були статичними чи надто симетричними. Весілля — це рух, це початок, це енергія. І мені хотілося, щоб квіти це передали.

Ми уникали штучної симетрії, використовували природні вигини гілок, трішки “випущені” елементи. Навіть арку робили так, щоб вона виглядала, ніби виросла просто посеред саду — органічно, ненав’язливо, як частина ландшафту.

– Вікторіє, ви працюєте як приватний підприємець і одночасно є частиною студії Rosa De Luxe. Як вдається поєднувати?

– У Rosa De Luxe — сильна команда, ми підтримуємо одне одного, ділимося досвідом. Як ФОП, я маю можливість брати персональні замовлення, розвиватись, втілювати свої ідеї. Це дає мені свободу і мотивацію.

– Як думаєте, що головне у флористичному оформленні весілля?

– Бути в контексті пари. Не нав’язувати моду, а слухати, що говорить наречена.

Весілля — це не показ, це момент для двох, і флорист має підкреслити цей момент, а не перекричати його декором.

– Дякуємо за інтерв’ю. І за щирість.

– І я дякую «Зорі». Люблю такі розмови — після них хочеться знову збирати букети…

Записала Оксана Анчікова