Цьогорічні погодні «особливості» сприяють розвитку озимих зернових, але негативно вплинуть на врожайність цукрових буряків, ягід та фруктів.

Не в останню чергу такі не дуже втішні прогнози пов’язані з доволі несприятливими для розвитку більшості сільськогосподарських культур погодними умовами цієї весни: затяжні дощі, квітневі приморозки, відсутність суми активних температур, необхідної для успішної вегетації рослин і ефективної «роботи» комах-запилювачів. Щоправда, не все так погано: деяким культурам (зокрема, озимим зерновим, які восени встигли набратися сил і успішно перезимували) волога весна тільки на користь.

Озимина цього року має «порадувати»

Якщо не станеться «форс-мажорів», цього року в Україні зберуть більш ніж пристойний врожай озимих зернових — майже 30 мільйонів тонн, на 9% більше, аніж торік. Досягнути цього вдасться не за рахунок розширення площ, а завдяки збільшенню врожайності. Зокрема, продуктивність посівів озимої пшениці, за прогнозами, зросте більш ніж на 4 центнери з гектара. Тобто за нинішніх цін пшениці З класу (5368 гривень за тонну) на кожному гектарі аграрії додатково можуть заробити понад 2 тисячі гривень. А подекуди прибутки будуть іще вищими — у деяких регіонах, за прогнозами експертів, вдасться намолотити на 8—10 центнерів з гектара більше, ніж торік.

Також науковці Інституту аграрної економіки прогнозують збільшення врожайності гороху, проса і ріпаку (останнього, щоправда, за рахунок збільшення посівних площ, а не завдяки врожайності).

Водночас загальний вал зернових і зернобобових (через несприятливі умови для розвитку ранніх ярих і пізніх культур — підвищений рівень вологості, нестача сонця і непрогрітий Грунт) зменшиться на 2,3% — до 68,4 мільйона тонн проти минулорічних 70 мільйонів. Виробництво ярих зернових зменшиться до 37,5 мільйона тонн (-9,9%) переважно внаслідок зниження на 13% урожайності кукурудзи. Але й такий вал — доволі непоганий показник: не рекордний, але один із кращих за останні роки. Головне, щоб «небесна канцелярія» у найближчі місяці не піднесла якихось неприємних сюрпризів…

Невже доведеться імпортувати цукор?

А ось інформація, яку оприлюднила прес-служба національної асоціації цукровиків України «Укрцукор», засмучує уже зараз: через рясні дощі урожай цукрових буряків постраждає. Отже, виробництво цукру вітчизняними підприємствами восени і взимку зменшиться. За даними асоціації, перші сходи «цукристих» погано перенесли весняне перезволоження Грунту та високу вологість повітря. До того ж і посівні площі під цукровими буряками цього року суттєво зменшились — фактично на чверть у порівнянні з 2018-м. Ще більше песимізму додає порівняння з попередніми періодами. Аще й минулий рік «успішним» для цукрової галузі країни не назвеш: виробництво солодкого продукту у 2018/2019 році зменшилося на 15% і становило 1,82 мільйона тонн.

Цього ж року, за прогнозами «Укрцукру», отримаємо лише 1,1—1,2 мільйона тонн готової продукції. А це вже може призвести до виникнення дефіциту. Адже, нагадаємо: у 2010—2018 обсяги річного фонду внутрішнього споживання цукру коливалися у межах від 1,3 до 1,7 мільйона тонн.

Тож можливості експортувати цукор, як це було раніше, вочевидь, не буде. Тоді як зазвичай приблизно чверть чи й третину виробленої продукції (500—600 тисяч тонн) Україна експортувала — здебільшого, до країн Близького Сходу і Центральної Азії.

Не все гаразд і з іншими технічними культурами. Експертів непокоїть, зокрема, ситуація із соняшником — внаслідок зменшення площ посіву його виробництво у 2019 році прогнозують на рівні 12,7 мільйона тонн, що на 10,3% менше, аніж торік. Щоправда, жодних проблем з олією на внутрішньому ринку не буде.

Фрукти та овочі: перспективи не райдужні

З початку року в Україні склалась доволі напружена ситуація із забезпеченням населення овочевою продукцією. Особливо «здивувала» стрімким зростанням вартості — у 5—6 разів — ріпчаста цибуля «Кусаються» ціни й на інші позасезонні овочі минулорічного врожаю.

Така ситуація цілком прогнозована. Адже останніми роками держава втратила функції прогнозування, планування і підбиття балансу виробленої та спожитої продукції.

З одного боку — мова начебто про суто ринкові відносини, в які держава, в ідеалі, й не мала б втручатися. З другого, особливо коли йдеться про продовольчу безпеку, — будь-яка держава, яка дбає про своїх виробників, бізнес і населення, має реагувати, а головне — запобігати подібним ситуаціям. У нас же ринок, по суті, «віддали на поталу» не завжди передбачуваному й відповідальному бізнесу, для якого головне — прибуток, а не збереження балансу основних продуктів на внутрішньому ринку. Тож і маємо ситуацію, коли восени, реагуючи на кон’юнктуру міжнародних ринків, трейдери масово вивозять вітчизняну продукцію за кордон. А навесні ми часто-густо змушені імпортувати такі ж товари—уже за значно вищими цінами.

Та все ж більш «приємне» для споживача зниження вартості «старої» городини експерти прогнозують не раніше середини червня, коли почне дозрівати новий урожай. Але і тоді «від пуза» наїстися вітамінів нам, вочевидь, не вдасться. Адже холодна весна-2019-го, схоже, таки дасться взнаки: урожай овочів, за прогнозами, зменшиться на 5,8% — до 8,9 мільйона тонн. І не лише через погоду, а й у зв’язку із нашестям шкідників.

Отже, «загальна картина» не дуже радує: обсяги виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції цього року зменшаться. Звісно ж, у ринкових умовах це зовсім не означає, що українці голодуватимуть. Але, по-перше, нам однозначно доведеться витрачати більше на придбання «дарів ланів». А по-друге, країні знадобиться більше валюти д ля імпорту «недовирощених» сільгоспкультур. Натомість можливості вітчизняного експорту будуть обмежені.

Владислав ОБУХ