Як засвідчують опитування, більшість наших співгромадян дуже умовно
розуміють, чим мають займатися депутати всіх рівнів та чим вони займаються насправді. Мова навіть не про парламентарів, хоча останніми роками зовнішні події у Верховній Раді більш нагадують політичне ток-шоу. Скоріше — про місцевих обранців, які давно офіційно втратили статус «народних»…

Про київські події переважна більшість з нас досить обізнана. Проте на місцевому рівні також приховано дуже багато цікавого, або навіть цікавезного. Хоча ніякого «Темного лицаря» суто дніпропетровсько-криворізького ґатунку поки що не з’явилося.

Традиційно основну увагу регіональних споживачів інформпродукту найбільше привертають події у Дніпрі. Там — завжди у наявності конфлікт інтересів та запекла боротьба за дуже великі гроші між тими, хто їх освоює зараз, і хто за будь-яку ціну намагатиметься контролювати фінансові потоки у майбутньому, після осінніх виборів. В облраді чинного скликання бачимо принципово іншу картину. Начебто жодних скандалів. Начебто мінімум розбіжностей, суцільні «мир-дружба-жуйка».

Таке — переважно для зовнішнього користування. А як насправді? Чомусь згадується відоме з дитинства про тихе болото з чортами. У традиційному, а не новітньому сенсі.

Бо непрямих підтверджень вистачає…

ХТО В КОАЛІЦІЇ?

І чи є зараз вона в Дніпропетровській облраді взагалі? Чомусь не виникає питань,що змінилося протягом 2019 року і який відбиток квітнева перемога Зеленського та липневий тріумф «зелених» на позачергових парламентських наклали на домовленості 4-річної давнини, досягнуті ще за раннього Порошенка.

Її зміст був, якщо коротко, у відстороненні від обласної «годівниці» найбільшої фракції «Опоблоку». Для цього довелося б’єднатися депутатам від усіх інших партій. Головою став представник БПП-«Солідарність» Гліб Пригунов. Хоча на попередньому етапі були й інші варіанти подальшого розвитку подій.

Майже чотири роки умовна (бо законодавством вона не передбачена) коаліція з 73 депутатських багнетів, з деяким скрипом, але існувала. Рішення, потрібні для розвитку регіону та й, чого приховувати, зміцнення добробуту низки конкретних осіб, завжди знаходили у залі підтримку. І ось на Банкову прийшов Зеленський…

Доволі довго хитка конструкція ще зберігалася. Напевно, зберігалася б і досі, якби нова команда не почала цікавитися,що на чолі представницького органу влади у регіоні, який забезпечив голові держави максимальну підтримку, робить представник політичної сили, котра двічі поспіль програла.

Дивним чином це збіглося з досить несподіваним призначенням голови ОДА, в чиє крісло чутки кілька разів садили першого заступника голови облради Святослава Олійника. Того, якому дуже пасував напівзабутий афоризм про «не першу, але й не другу людину».

Врешті-решт з губернаторством в Олійника не склалося (завдяки Коломойському чи навпаки — цю тему поки що варто винести за дужки. — Авт.). Після цього йому можна вже було формалізуватися. І зміна пройшла, як по маслу — Пригунов написав заяву за власним бажанням, не погоджуючись з частковою реабілітацією «Опоблоку». У сесійній
президії відбулася рокіровка, туди потрапив Анатолій Адамський, який за часів панування «біло-синіх» вже обіймав цю посаду при голові Удоді.

В ОЧІКУВАННІ ЖОВТНЯ

А от що змінилося у коаліції? Нічого. Колишня фракція БПП (нині «Європейська солідарність») з неї не вийшла, хоча (за логікою) мала добряче грюкнути дверима. Таким чином, відтепер до неформального об’єднання входять ВСІ фракції. В опозиції — жодної.

Незрозуміло, куди ж поділися жорсткі ідеологічні розбіжності між «попередниками» першого покоління та «демократами». І як це вже
завтра будуть пояснювати своїм потенційним виборцям представники партій Ляшка, Садового, Тимошенко та самого Петра Олексійовича. Невже насміляться зізнатися, що ідеологія для них відверто вторинна, а на першому плані — зацікавленість зовсім інша?

Навряд чи. Про театральні фестивалі або вокальні конкурси також не пройде. Тоді що? Невже разом згадають історію про струнку та дуже обізнану у фінансових темах бухгалтершу, спільними зусиллями врятовану від цілком конкретної кримінальної справи? Питання риторичне і таке, що потребує окремого живописання.

Хоча, у будь-якому разі, справи кепські виходять. Є стійке відчуття, що в центр уваги ЗМІ та більш широкої громадської думки облрадівські діячі можуть потрапити дуже скоро. Разом з Корбаном, Філатовим та їх опонентами.

Облрада так облрада!

Андрій БОГАТИРЬОВ