ПРО ЧОРНІ, БІЛІ Й ЖОВТІ ПАСКИ

1 месяц ago Zorya Комментарии к записи ПРО ЧОРНІ, БІЛІ Й ЖОВТІ ПАСКИ отключены

19 квітня православні та греко-католики відзначають найурочистіше та найочікува-ніше християнське свято – Великдень, світле Христове Воскресіння.
Останній тиждень перед Великоднем називається Чистим, або Білим. Його найважливішими днями вважають

Чистий четвер

Ще недавно, у Вербну неділю, Христос їхав на віслюкові і Йому встеляли дорогу пальмовим віттям, а в четвер опівночі один з учнів за тридцять срібних зрадив свого вчителя. Тому вважали, що цього дня оживають усі зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в Чистий четвер обов’язково вмитися або скупатися, тобто очиститись від гріхів.

Навіть ворон, за повір’ям, до схід сонця купає своїх дітей у річці. Хто ж скупається раніше, «доки ворон дрімає», той буде здоровий цілий рік.

Жінки у четвер випалювали в печі сіль, загорнену в полотнину. Коли полотнина обгорала, сіль збирали і носили з собою в маленькому мішечку – як оберіг, розсипали по кутах будинку – на щастя.

А ще цього дня наші прабабусі пекли жовті паски – на жовтках, у пошану сонцю.

Страсна п’ятниця

Це найстрогіший і найсумніший день тижня, люди згадують про страждання Ісуса на хресті.

Віряни нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину храму (як правило, це відбувається пополудні). Вернувшись з церкви, підвечерюють пісним.

У цей день родинне життя набирає особливого настрою: між собою розмовляють напівголоса, не кричать, не лаються, не встряють у суперечки.

Не годилося також шити, прати, тесати, стругати — «то великий гріх». Згідно з повір’ям, білизна, випрана у цей день, покривається кров’ю.
Дозволяється лише пекти паски та садити капусту. (У Страсну п’ятницю печуть білі паски, більш пісні, на спомин і в дар померлим). Колись, як паска була вже в печі, господиня мерщій бігла на город – садити розсаду, «щоб капуста була здорова, як паска». Здобу в печі накривали хусткою, яку зберігали і, за потреби, підкурювали нею хворих на пропасницю.

Ще пам’ятають такий забобон: як верх випічки западе або вона виявиться порожньою всередині – то на нещастя: хтось з близьких помре цього року. Щоб таке, не дай Боже, не трапилося, приказували: «Недалечко червоне яєчко, не вмирай, пасочки дожидай» .

Великодня субота

Нею завершується Чистий тиждень. У суботу фарбують крашанки й писанки. І хоча кольори можуть бути найрізноманітніші, перевагу надають червоному, бо він нагадує «кров Спасителя». Шкаралупу з яєць, що тріснули або розбилися, пращури відносили до річки й пускали за течією – «аби допливли до померлих і сповістили, що завтра -Великдень».

Ще готували смажене, варене, пекли чорні паски (на пошану землі, вони насправді темні, бо додавали мед, різноманітні прянощі), а якщо у четвер не вдалися жовті, то їх пекли вдруге.

Як починало смеркати, на покуті засвічували божницю. І дорослі, і діти цієї ночі не спали в передчутті великої радості – світлого Христового Воскресіння.

Великдень зазвичай збирає у храмах багато людей. Проте в умовах карантину це небезпечно. Тож перебудемо й пошануємо найулюбленіше свято вдома. Господь милостивий, обмеження скінчаться, тоді й повернемось до наших давніх звичаїв.

Тетяна МАЛИШЕНКО

Поделиться: