На Сорок Святих закликають пташок

3 месяца ago Zorya Комментарии к записи На Сорок Святих закликають пташок отключены

22 березня – день пам’яті великомучеників Севастійських, у народі – Сорок Святих, Сороки. Святі вважалися покровителями всілякої птиці. Строгий піст, що триває о цій порі, полегшується.

40 воїнів ХІІ легіону були найкращою дружиною у війську давньоримського імператора Лікія. Одначе Лікій, жорстокий гонитель християнства, не простив їм відмови зректися християнської віри. У 320 році коло міста Севас-тія (нині турецький Сівас) студеної і вітряної ночі їх, роздягнених догола, завели в озеро, що за ніч взялося кригою. На березі тимча-сом топили лазню для тих, хто відступництвом схотів би врятуватися. Один бідолашний, не витримавши катувань, спробував було до неї дістатися, та недобіг, помер.

Серед наглядачів знайшовся той, що, вражений мужністю воїнів, зі словами «І я — християнин!» зайшов в озеро. Їх знову стало сорок.

Цього дня, як і на Явдо-ху, люди закликали весну, співаючи пісні-веснянки. Дітворі ж доручали «кликати» пташок з вирію. Правда, чимало перелітних птахів – качки, гуси – вже вернулися і після довгої розлуки встигли обжитися на тихих водах рідного краю.

Але дрібне птаство ще в дорозі – зокрема, ластівки, жайворонки, які вважалися Божими птахами, тому що видзьобували колюче терня з тіла Ісуса, розіп’ятого на хресті.
Матері пекли коржики у формі птаха, давали дітям. А ті виходили на вигін за селом, на луки і кликали: «Мерщій вертайтесь додому, птахи-пташенята. Принесіть нам весну красну. Зима набридла, весь хліб поїла». Був привід понести
сусідам, родичам коржиків, кажучи при цьому: «Нехай добре несуться ваші гуси і висиджують гусенят».

22 березня згадували ще одну пташку — сороку: цього дня вона бере сорок різочок чи галузок і мостить собі гніздо. Казали: нині сорока — іменинниця.

Як не турбувати її, не руйнувати гнізда, вона буде оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово «сорока» пов’язане зі словом «сорок», отже, народ вважає, що цей птах «охрещений» на Сорок Святих.

Зразу після свята сіяли горох – щоб на кожному стеблі виросло по сорок стручків, а в кожному стручку – по сорок горошин.

Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок Святих варили горохову юшку, пекли пиріжки з горохом, ліпили вареники з маком.

Молодь йшла гуртом до лісу «топтати ряст» — тобто первоцвіт. На галявині влаштовували забави з танцями, співали:

Топчу, топчу ряст, ряст, Бог здоров’я дасть, дасть. Іще буду топтати,

Щоб на той рік діждати.

Жінки у церкві цього дня запалювали 40 свічок, били 40 поклонів, молилися сорока мученикам, щоб чоловік або син живий і неушкоджений вернувся з війни.

У давнину на Сорок Святих не прали, не працювали в полі: як чоловік робитиме волами, то або віл занедужає, або в самого всохне рука чи нога. Взагалі заборонялася тяжка робота, а то, ще казали, зробиться 40 болячок.

Примічали, як 22 березня тепло – сорок днів (ранків) тішитимуть сонечком, як навпаки – буде мороз 40 днів. Яка погода на Сорок Святих, така буде й у Петрівку.

Тетяна МАЛИШЕНКО

Поделиться: