Недобудована амбулаторія у Томаківці є яскравим прикладом ставлення влади до нагальних проблем життя  у «глибинці». 

Після тривалої паузи в Україні нарешті запрацювала нова Верховна Рада, з’явилися Кабінет Міністрів та навіть голова ДніпроОДА. Але люди, які навесні та влітку в захваті голосували за «слуг народу», вже бачать – щось не те відбувається у державі… Побоювання мешканців Дніпропетровщини далеко не безпідставні. Ще б пак – місцеві «довгобуди» як стояли, так і продовжують заростати бур’яном.

ОЧІКУВАНЬ БАГАТО, КОНКРЕТИКИ – ЗАСЬ!

Однією з головних наявних перемог багато прихильників «зеленої політики» вважають офіційне зняття з парламентаріїв депутатської недоторканності. Крок нібито вдалий, суспільство дуже довго на нього очікувало. І ось «зелені» прийшли та відразу виконали.

Але ж ви знаєте наші, українські реалії. У новій законодавчій нормі приховано відразу кілька небезпек. Перша —    таким чином концентрація влади у президентських руках стала ще більшою, майже всеохоплюючою. Володимир Зеленський та його Офіс отримали додатковий батіг проти народних обранців незалежно від їх політичної орієнтації. І це — перший досить упевнений крок до диктатури в державному управлінні. Батіг «доторканності» може бути у будь-який час застосований не тільки до опозиції, яка ставитиме під сумнів вірність «нового курсу», а й до своїх прихильників під парламентським куполом.

Скажіть, навіщо ця недоторканність в умовах створеної монобільшості від «Слуги народу», якщо відповідне подання Генпрокуратури про надання дозволу на зняття депутатської недоторканності та притягнення депутата-поруш-ника або навіть злочинця до кримінальної відповідальності буде обов’язково схвалене? Незрозуміло.

З точки зору здорового глузду сенсу в цьому немає. Але, коли припустити, що схвалений законопроект є лише елементом політичного шоу, яким нова влада активно

годує своїх виборців, все відразу стане на свої місця. «У Зеленського» хтось непогано вчив шкільний курс історії та пам’ятає про невмирущий принцип «хліба та видовищ». І коли з умовним «хлібом» невдовзі передбачатимуться проблеми, видовище — ось воно.

До речі, у першу чергу умовних «розстрільних списків» залюбки можуть потрапити й найбільш спритні з нових парламентаріїв-мажоритар-ників від Дніпропетровщини. Оговтавшись від передвиборчих перегонів, окремі «нові незаплямовані» обличчя тишком-нишком почали наполегливо «пропонувати» власних «смотрящих» до керівного складу найбільш привабливих у бюджетному сенсі ОТГ. Скандали з цього приводу — на найближчій черзі денній.

«ЦИФРА» ПРОТИ БУР’ЯНІВ?

До речі, на новому Кабмінові також варто зосередити увагу. Навіть не на біографічних відомостях новопри-значених високопосадовців. Скоріше, на тому, що ж вони за вказівками Володимира Зеленського втілюватимуть у життя. Тут — також суціль -на невизначеність, навмисне замовчування найболючіших питань.

Наприклад — що в нас з медичною реформою, проти якої виступала більшість громадян держави? Міністерка нова, вже не Супрун, а невизначеність лишається. Як, наприклад, з новенькою будівлею амбулаторії на околиці селища Томаківка. Здається, завершувати розрекламований та коштовний «недобуд» ніхто не налаштований — вибори скінчилися. Місцеві ж мешканці потихеньку розкрадають залишені просто неба будматеріали…

Так майже в усьому — зовнішній політиці, комунальних тарифах, мовному питанні тощо. Головне — голосніше «прокукурікати» у соціальних мережах, викласти яскраві фотки. І це сьогодні — найне-безпечніше.

Достатньо уважно передивитися зміни у діючій структурі Кабміну. На жаль, поки що мало хто зосередив увагу на зникнення з неї міністерства аграрної політики. Натомість з’явилося міністерство «цифрової трансформації», яким керуватиме один з двох нових віце-прем’єр-міністрів. Інший опікуватиметься питаннями євроінтеграції. На цьому все, крапка.

Виявляється, ані вітчизняна промисловість, ані українське сільське господарство уваги «лібертаріансько-тех-нократичного» уряду не заслуговують? Досить показово!

Кілька років тому було ліквідовано міністерство промислової політики. До чого це призвело — відомо усім. Зараз аналогічний процес відбуватиметься з вітчизняним аграрним сектором. За кілька років можна остаточно «вбити» ще його. Під бравурні промови про розвиток ІТ-ін-дустрії та створення «держави у смартфоні». Можновладці забули спитати, чи у кожного з нас є в кармані смартфон. А найважливіше — чи багато з українців в змозі його придбати, отримуючи смішну зарплатню чи жебрацьку пенсію.

Може, на це й робиться головний, але поки що таємний, розрахунок? Ставки великі, на порядку денному у нової влади вже постало питання зняття заборони на продаж землі сільськогосподарського призначення. А все інше —    люди, їх долі та можливий добробут — малозначущі дрібниці? І українську «сільську глибинку» просто м’яко «зачищатимуть» від зайвого населення для продажу?

Шкода, проте дуже схоже на правду. Тому тягне на тему для подальшої, більш ґрунтовної розмови.

Андрій БОГАТИРЬОВ,

фото автора