з якими все досить зрозуміло, та більш-менш приховані «коломойці». Саме вони визначатимуть правила політичної гри в сезоні напередодні місцевих виборів. Ті ж самі гравці впливатимуть на формування списків «від Зеленського» та намагатимуться максимально нафарширувати їх лояльними до себе кандидатами.

За попередніми соціологічними дослідженнями, до місцевих рад усіх рівнів Дніпропетровщини станом на зараз упевнено потрапляють лише дві партії – президентські «слуги» та «Опоплатформа» Медведчука-Бойка-Раби-новича. Біля прохідної межі в області – тимошенківська «Батьківщина», у місті – «Громадська сила» Краснова. Напевно, і все.

Проте передвиборча палітра ближче до жовтня змінюватиметься. І одним з важелів стане боротьба за крісло очільника обласного центру. Римейк двобою Філатов – Віл-кул нам більше не загрожує, проте поляризацію «за – проти» все ж буде збережено в дещо іншому вигляді.

Хто там гине за «метал»

Бюджет Дніпра залишається найбільш ласим шматком у міських перегонах. Як ви розумієте, право освоювати понад 13 мільярдів гривень -дорогого коштує. Попередня «пристрілка» вже дуже активно йде на теренах Інтернету, опоненти залюбки міряються кількістю компри в новомодних Телеграм-каналах, намагаючись довести, в кого він товщий (перепрошую -впливовіший. – Авт.).

З подачі мережевих гостряків у побутове мовлення увійшли не тільки поняття, винесені в заголовок, а також «Амстердам», який до столиці Нідерландів не має жодного відношення й позначає розташування офісу Генна-дія Корбана. Або «Шкірвен-диспансер» – як дислокація
місцевої єпархії Української православної церкви та її очільника архієпископа Сіме-она.

Жарти жартами, але мер-ські амбіції Бориса Філатова на другий мерський термін цілком серйозні і навіть непогано підкріплені. Причому не тільки певною електоральною підтримкою (умовні віл-кулівські «бабусі» давно пере-вербовані завдяки Університету третього віку та іншим соціальним програмам), а й грішми.

«Ты чьих будешь? – Что значит «чьих»? – Чей холоп?»

Щодо них уже кілька років у Дніпрі існує дуже багато чуток, припущень і навіть дуже схожих на правду розслідувань з документами і вражаючими цифрами. Але чи цікавлять вони столичних або регіональних правоохоронців – питання риторичне. Принаймні до логічного завершення такий інтерес доведений не був.

Колись «зелена будівля» на центральному проспекті Дніпра у низці центрів впливу місцевого рівня посідала місце не нижче за мерію чи навіть ОДА. Так було за Володимира Шуби при «помаранчевих» і до них, потім за «тітки Наталі» Марчук у часи регіоналів. І це частково створювало деяку противагу. А хто зараз знає прізвище обласного прокурора і чи є він взагалі? Отож бо!

Так само не інтегрованим глибоко в кубло місцевих «еліт» городянам нічого не відомо про партійні франшизи
та їх реальних володарів. Значна кількість партійних структур контролюється відомими політиками національного рівня хіба що номінально. Колись нам пропонували горілку «Распутін», де обличчя цього персонажу мало бути одного разу зверху, іншого – знизу. І збігатися. В Дніпрі ж пішли набагато далі.

Лялька Даша, лялька Саша

Схожа картина і в області. Губернатора Олександра Бондаренка все частіше називають опереточною постаттю, або навіть Фунтом, на кшталт того самого ільфопетровсько-го персонажу, який «сидів за Олександра ІІ Визволителя, Олександра ІІІ Миротворця.» тощо.

Більшість закидів щодо нього, як зараз модно, знаходяться за межею пристойності, проте реальними справами він ще не спростував жодного. І колишній очільник ОДА Віктор Бондар, якого свого часу дражнили «кіндер-сюрп-ризом», у порівнянні з теперішнім «зеленим» новачком виглядає Черчіллем, Спінозою та Ярославом Мудрим в одному флаконі.

Не схоже, щоб це дуже дратувало очільника сусідньої облради Святослава Олійника. Чим слабшою виглядає ОДА, тим сильнішою є облрада – спрацьовує принцип сполучених посудин. А ще краще привертати увагу до давоських пригод Бондаренка, ніж до визначення меж виборчих округів в області, які «нарізають» саме зараз.
Далі буде

Андрій БОГАТИРЬОВ