Про що саме йдеться – корупцію або чиновницьке марнотратство – доведеться з’ясовувати правоохоронцям

Ідеальної влади не буває в принципі. Ніде, й, шкода, але Дніпропетровщина не є щасливим винятком.
І ми всі, ще з часів Лазаренка, звикли, що обласні «керманичі» майже ніколи не залишаються чистими. Але зараз, коли будь-які фінансові операції та закупівлі владних структур дуже легко відслідкувати онлайн, це стає надто очевидним. Відразу згадується загальновідоме: «Ніякої кризи немає. Вони просто пи…ять наші гроші!»

Зорянські попередні матеріали про капусту та пов’язаних з нею козлів набули на Дніпропетровщині та за її межами неабиякого резонансу. Тому продовжуємо, тим більш, що у поле зору потрапив офіційний голова ОДА Олександр Бондаренко разом зі своєю «молодою й незаплямованою» командою. Судячи з даних на порталі Prozorro, 14 квітня департамент соц-захисту населення Дніпро-ОДА уклав угоду з ТОВ «Євро Шугар Трейд» про закупівлю товарів першої необхідності для малозабезпечених на 6,72 мільйона гривень. Сформовано 20 тисяч наборів, кожний – вартістю 336 гривень.

Сума чималенька. До того ж, як підкреслюють дописувачі з губернаторської прес-служби, гроші бюджетні. Чиновники полюбляють саме таким чином називати кошти платників податків. Знаєте, чому? Для них важливо, аби ці гроші ми вважали знеособленими – майже нічиїми. Ставлення тоді різне. Поцупив у сусіда курку – сволота, крадій. «Витягнув» мільйон з бюджету – ну, таке… не він, так наступник.

Але, зважаючи на гарний апетит «бондаренківців», наступникам вже мало що лишиться. Будь-яка господарка, з будь-якого міста, райцентру чи села, в змозі проаналізувати, як відрізняються цифри в закупці ОДА та на звичайних полицях звичайнісіньких супермаркетів загального користування. І зробить обов’язкову поправку на різницю між гуртовими цінами (20 тисяч – не жарт) та роздрібними. А ще згадає про торговельну надбавку в 15-20%, якщо не більше..

Якась не дуже симпатична картина виходить – м’яко кажучи. Бо з умов угоди витікає, що розрахуватися замовник має протягом 30 діб. Дивно, бо більшість продовольчих мереж відтерміновують розрахунок до 120 діб. І тільки-но спробуй відмовся!

Можна довго обговорювати асортимент «карантинного подарунка», гадати, чому ледь не третину його ціни чомусь становить обрізаний кілограм фасованого печива (помітили, що коштує воно, наче пристойні шоколадні цукерки?- Авт.) і з якої стелі взялися ціни на сіль та туалетний папір загальновідомих виробників?

Але, може, краще зосередити увагу на харківській «прописці» постачальника й пригадати біографію голови ОДА, звідки його коріння? Та ще й не забути численні -службові й не тільки – зв’язки у першій столиці України пані Айни Тимчук? Повірити у власну гру керівниці департаменту Олени Кришень чомусь не вдається.

Звісно, нам наведуть багато аргументів, що все проводилося надпрозоро, максимально чесно та архівідкрито. А чому з усіх пропозицій обрано саме цю, харківську – так склалося.

Простий збіг. І, ясна річ, закупівлю проводили без відкритих торгів, «за скороченою переговорною процедурою для одноразової допомоги малозабезпеченим верствам населення Дніпропетровської області на період карантину, пов’язаного з поширенням коронавірусної інфекції C0VID-2019».

Що ще треба пояснювати? Той, хто має очі, все побачить сам. Упевнений, таких знайдеться багатенько.

Андрій БОГАТИРЬОВ,
фото автора та з відкритих джерел