ПРОЖИТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ

  19.06.2024 10:28   -
Влада

Все більше людей усвідомлюють, що іншого в нас точно не буде…  Це стосується буквально всього: від прихованої завчасно політики до історії, літератури та навіть гастрономії.

Тому доведеться проживати те, що маємо, з його мінливим розмаїттям. Де горе перемішане з сімейними або дитячими святами, про які розказують переважно своїм, щоб не наврочити. Де обрій перспективного планування «на життя» може становити не роки, а кілька коротких тижнів.

І це у кращому, відносно спокійному, випадку. Не кажучи вже про можливі форс-мажори.

ПОЛОГИ НЕ СПИНИТИ!

Майже ніхто зараз не відкладає «на після війни» навіть весілля. Кохати та перевіряти почуття хочеться просто зараз, а не коли все заспокоїться. Ані умовні Байден з Трампом, Папа Римський або Вселенський Патріарх,  чи навіть ТЦК не в змозі надовго завадити нормальній людській природі. Те ж саме стосується пологів, хоча народити дитину і потім давати їй раду в буремні роки більше схоже на подвиг. Подвиг життя подалі від поля бою.

Добре, що як полова відсіявся колишній пафос із дещицею романтики, що тридцять з гаком років супроводжував розпад СРСР. Те, що до 24 лютого 2022-го значна частина співгромадян слухала з неабияким присмаком ностальгії «за 11 калачик і батон за 22», зараз вже геть не актуально. Ба більше, сприймається ледь не лайкою. Гірше хіба що надмірна прихильність «найсвятішої пам’яті» та «22 июня ровно в четыре часа».

До речі, ви помітили, що цю дату вже третій рік поспіль майже ніхто не відзначає? І ветеранами давно вже називають тих, хто захищає нашу землю тепер, а не 8 десятиліть тому…

Саме зараз майже всі готові визнати: так, у нас було багато років спільної історії у «колгоспі» країни рад. Пам’ятаємо. Але вони вже остаточно закінчилися. Навіть попри спроби РФ переграти партію.

Навіть не так. Починати варто з визначення правил гри, за якими продовжується процес на геополітичній шахівниці. Зазвичай гравці мають їх дотримуватися. А глядачі – не завжди. І можна довго сперечатися, що робити з тими, хто гру у шахи перетворює на битву «в Чапаєва»…

РОКИ ТА ДОВГІ МІСЯЦІ

Не випадково ці роздуми з’явлються за кілька днів після закінчення першого «Саміту миру» у Швейцарії.

Не ставлячи за мету будь-який аналіз міжнародного впливу на подію, можна констатувати лише одне: вже скоро поважний захід неодмінно відіб’ється на загальнополітичній картині усередині держави. Це вже відчувається. Навіть якщо хтось вважатиме це «ворожим ІПСО» або ще краще – путінсько-російським наративом. 

Україна та українці скучили за політикою, точніше – за політичним процесом з усіма його проявами. Соціальні мережі частково задовольняють таку функцію, але не повністю. Конче потрібна «реальна політика».

На мій погляд, зростання її почнеться ще під час війни. І це буде точно не класичний «суперечка давніх та нових», скоріше – «нових» та «новітніх». За допомогою й використання SMM-зброї.

Первісним «полігоном для випробування» можуть стати деякі вітчизняні регіони, що мають достатній ресурс для кампанії та кілька зацікавлених учасників. Як ви вже здогадалися, Дніпропетровщина, яка вважається батьківщиною політико-економічних еліт (або, якщо хочете, відомим «тераріумом однодумців»), майже ідеально для цього підходить.

Відразу за кількома критеріями. Підкреслюю – саме область, а не її обласний центр…

Якщо пригадати передвиборчу картину в обласній раді на осінь-початок зими-2020 і порівняти з існуючою нині, неозброєним оком видно, що багатьох «фігур» на регіональній дошці наразі не вистачає. Хтось у Словаччині – як Святослав Олійник, хтось просто у відставці – як колишній голова ОВА Валентин Різниченко. Я вже навіть не згадую про «лондонського бранця» Геннадія Корбана.  Відсутня й численна обойма дрібніших персонажів з досить великими амбіціями.

Чому б не припустити, що ближче до осені та початку складного опалювального сезону з інтересами кількох потенційних гравців не збігатиметься маленька кадрова «війнушка»? До того ж  прецеденти вже траплялися, та й «недостатньо палку любов»  між криворізькою та дніпровською частинами нинішнього регіонального бомонду ніхто не скасовував…

Як полюбляє у таких випадках писати епатажний керманич Дніпра Борис Філатов, sapienti sat.   

Андрій БОГАТИРЬОВ 

Поділитись: