Скільки до світової військової катастрофи: дійсно лише півкроку чи довгі місяці геополітичної балаканини? Напевно не знає ніхто…

Позавчора було вже 8 місяців з початку «повномасштабного вторгнення». І дехто вже, на жаль, звик до цього – до життя з «прильотами», до сирен та повідомлень про підвищену активність ворожої авіації «в районі Каспійського моря». А якщо «активність» – найімовірніше, покидьки знову жбурлятимуть своїм
смертельним металобрухтом…

Так, ми звикли до процесу. Особливо – коли він «десь там», і за результатом ніхто з твоїх близьких, або тих, кого ти взагалі знав та хоча б уявляв, після відбою тривоги не загинув.

Шкода, так відбувається не завжди. І навіть техніка (це тільки в анекдотах чи інтернет-мемах вона кумедна) виробництва, наприклад, Ірану, забирає українські життя. Так, нічого собі романтичні спогади підстаркуватих жінок про колись винятково парфумерну реальність!

Колись, у мирний час, так називали духи. Зараз – інше. Змінюються навіть не назви, скоріше поняття, засвідчуючи на практиці, що «так, як раніше», вже не буде ніколи. Навіть, якщо Путін помре просто за кілька днів або годин.

Процеси у глобальному світі виявляються набагато складнішими за те, що нам запопадливо демонструють у наших звичних інформаційних бульбашках або відповідних сегментах соцмереж. І вже за тижні хтось від супергероя (героїні) стрімко долає шлях ледь не до політичного аутсайдера чи навіть покидька. Причому, байдуже, хто ти – вчорашня британська прем’єрка Ліз Трас, ексцентричний міліардер Ілон Маск або хтось ще. І головне – навпаки. Це ж так мило, уявляти, що навіть сам «Борис Джонсонюк» за нас! Це тішить, чи не правда?

Однак велика, доросла політика робиться дещо по-іншому та й потребує відмінного, дорослого сприйняття. І, відповідно, дорослих випробувань. Зараз – звичайно. Але й пізніше також.

Більшість усвідомлює, що зима буде важкою для нашої держави. Навіть не так – НАДВАЖКОЮ. Але в це так не хочеться вірити. Значно цікавіше взяти участь у віртуальній дискусії, яка саме кількість йоду може хоча б умовно врятувати у випадку умовно-локального атомного вибуху – чи достатньо 20 крапель на добу чи надійніше все ж 40.

Однак є беззаперечно добрі новини. Ще навіть на початку 2022 року ніхто в світі не розраховував, що менше ніж за рік майже вся Україна отримає масове щеплення від «руського світу». Боляче тільки, що такою великою кров’ю.

Андрій БОГАТИРЬОВ