з ініціативи місцевої команди ОПЗЖ в Дніпрі та ще 14 населених пунктах відбувся автопробіг на честь 9 Травня

Святковий настрій, шквал емоцій, слова подяки і радість зі сльозами на очах. 9 Травня в Дніпрі знову пройшов автопробіг «Дякуємо за Перемогу! Дякуємо за життя!», присвячений 76-й річниці великої Перемоги над нацизмом та ініційований політичною силою «Опозиційна платформа – За життя».

Більше сотні машин з високо піднятими прапорами урочисто проїхали крізь усе місто до Фестивального причалу. Звідти майже двокілометрова автоколона вирушила до фінішної точки автопробігу – Пам’ятника загиблим під час війни 1941-1945 років воїнам на житловому масиві Перемога. Тут учасники автопробігу вшанували хвилиною мовчання пам’ять про тих, хто віддав своє життя, захистивши рідну землю і всю Європу від «коричневої чуми», і поклали квіти до монумента.

«Давайте разом замислимося про те, як багато насправді цей день означає. Адже кожен з нас – частина цієї Перемоги, перемоги над нацизмом. Інакше ми б не отримали права на життя», -впевнений місцевий лідер ОПЗЖ Геннадій Гуфман. Тому політик переконаний, що перемога над нацизмом – як і раніше, велике свято для цілих народів і націй, сотень мільйонів людей.
«Подвиги наших земляків наблизили День Перемоги. Саме вони, наші діди і прадіди, відстояли наше право на життя. Тому кожен з нас, нині живучих – частинка тієї Перемоги над нацизмом», – наголошує Гуфман.

Саме тому, на його думку, в День Перемоги головні слова – «Дякуємо за Перемогу! Дякуємо за життя! Саме так було написано на прапорах, з якими представники партії «Опозиційна платформа – За життя» брали участь в автопробігу.

«Ці слова – в наших серцях, а сам автопробіг – гарна можливість вкотре поділитися емоціями і створити свято. Символічно й те, що автопробіг фінішував на житловому масиві, який у травні 1975-го отримав назву на честь 30-річчя Перемоги», – підкреслив Геннадій Гуфман.
Складно не погодитися зі словами й думками лідера обласної парторганізації ОПЗЖ. Тим більш, що вони дивним чином не тільки співзвучні настроям сотень тисяч наших співгромадян сьогодні, а й перегукуються з думками, що давно увійшли до «золотого фонду» людської мудрості.

Достатньо згадати, як свого часу давньогрецький філософ Платон стверджував, що людина, яка забула своє минуле, не має права на майбутнє. А його видатний учень Арістотель навіть пішов далі, передбачивши сьогоднішні українські реалії: «Коли забувають війну, починається нова. Пам’ять – головний ворог війни».

А скажіть, будь ласка – хіба хоч хтось у здоровому глузді по-справжньому бажає воювати?!

Віктор ФИЛИМОНОВ