Нещодавно призначений міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, у кращих традиціях нинішньої владної команди, виголосив і сво «сенсацію»: з 1 вересня Україна переходить на електронну систему лікарняних листів. Майбутнє нововведення видається за неабиякий реформаторський крок, мало не «революцію» в системі охорони здоров’я.

Спостерігаючи професійно і «по-любительськи» вже багато років за діями влади, мушу констатувати: для чиновника головне – влучне та своєчасне гасло, яке згодом, найімовірніше, забудеться. Але тут і зараз з його допомогою можна зірвати «приз глядацьких симпатій».

Приблизно так сталося кілька років тому з приємним і доречним тоді висловом Уляни Супрун: «Гроші йтимуть за пацієнтом». Не надто вникаючи в деталі її «реформи», не дуже цікавлячись питаннями – які гроші, як і куди йтимуть – гасло виявилося «робочим», дотепним і на деякий час навіть змогло викликати певну довіру людей до його авторки.

Як з’ясувалося пізніше, медреформа від Супрун виявилася такою ж недолугою і не придатною для реалізації, принаймні у нашому суспільстві, як і багато інших реформ, рекомендованих з-за океану. Сьогодні ті реформаторські кроки, помножені на українські ментальні особливості, виглядають так, що багато медичних закладів просто позакривалися, сімейний лікар, уклавши договір з пацієнтом, за яким мали йти гроші, просто не піднімає слухавку, коли телефонує його «клієнт», а сам «рух грошей» залишається таким же, як і раніше, хіба що формалізованішим. Маю на увазі те, що тепер лікарі сміливіше пишуть для родичів хворого список необхідних ліків, які ті мають придбати і принести до лікарні, а традиційна «подяка» медпрацівникам все менше нагадує хабар, просто – оплату за їх роботу. А ще – благодійні внески у благодійні фонди: на меблі, на кисень, на здоров’я…

Якщо екс-міністерка мала на увазі, що гроші саме так «ходитимуть за пацієнтом», то, схоже, її реформа втілюється. Хоча нинішній міністр таки зізнався – принцип «гроші йдуть за пацієнтом» непристосований до системи охорони здоров’я. Щоправда, уточнив: за умов пікових навантажень на неї під час епідемії. Та щось мені підказує, що не дуже цей принцип пристосований до наших реалій і без коронавірусу.

Іноді здається, що останнім часом держава взагалі самоусунулася від виконання своїх функцій і перестала перейматися справжніми проблемами. Нещодавнє засідання РНБО – цьому підтвердження. Знову відволікаючи увагу громадян від драматургії власного життя і реальних викликів державі, Зеленський пропонує всім долучитися до боротьби з олігархами. Можливо, воно й правильно. Адже з огляду на «гроші ходять за пацієнтом» пацієнтів більше нагадують вони.

Володимир ПІСОЦЬКИЙ