28 листопада, у четвер, заходить Різдвяний піст, який ще називають Пилипівкою. Триватиме він до Різдвяного свят-вечора.Чому Пилипівка? Бо напередодні, 27 листопада, у церковному календарі є свято Пилипа, саме від цього дня і пішла назва посту.

Апостол Пилип проповідував у Галілеї в І століттті. Молитвою зцілював недужих і воскрешав мертвих. За проповідь християнства прийняв мученицьку смерть на хресті.

На Пилипа справляли запусти на Пилипівський піст. В кожній оселі готували чимало смачних страв: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м’ясо, переважно птицю, — ніби хотіли наїстися на увесь піст.

До батьків обов’язково мали прийти на вечерю дочки із зятями, котрі недавно побралися, а також запрошували кумів та самотніх односельців. Залишки од вечері роздавали багатодітним сім’ям, які жили в скруті.

Ті подружжя, які недавно взяли шлюб і ще не мали дітей, влаштовували складчину: кілька сусідських родин сходилися у котрійсь хаті, приносячи з собою харчі та напої, аби «статечно провести Пилипа».

Окремо збиралися парубки й дівчата. Для тих, хто не встиг заслати сватів і хто їх не дочекався, доводилося «продовжити канікули» парубкування та дівування. Казали: «Пилип не до всіх прилип».

А ще на пилипівські заговини виганяли з хати комах. Увечері, заговівши, хтось виходив із хати й казав:

—    Добрий вечір.

—    Здрастуйте, — відповідали з хати.

—    А чи ви уже заговіли? — питали. — То нехай уже й жуки заговляють та з хати утікають.

Відтак на другий день вже починав відлік Різдвяний піст.

Пам’ятаємо і в наш час: усі сорок днів Пилипівки не слід споживати скоромного, тобто харчі тваринного походження: м’ясо, молоко, сир, вершкове масло, яйця.

Олію можна вживати чотири дні на тиждень — у вівторок, четвер, суботу і неділю. В інші ж дні їмо пісне, тобто каші й страви з городини і садовини, але без масла.

Рибу їдять тільки в суботу і неділю та на великі церковні свята, якщо вони припадають на вівторок і четвер. У ці ж дні дозволяється вживання вина.

Від 2 до 6 січня піст посилюється, і рибу не споживають навіть у суботу й неділю.

Попри заборони і обмеження, меню на час Різдвяного посту досить різноманітне: каші, хліб, овочі, гриби, фрукти, ягоди, горіхи, мед, насіння — все це може бути на столі щодня.

Овочі вживають у будь-якому вигляді — запечені, варені, тушковані, солоні, сирі. Це — салати, супи, запіканки, вареники, різноманітна пісна випічка. З напоїв — соки, морси, чай, кисіль.

На час посту утримуються від вечірок, розваг, концертів тощо. Не стають під вінець. Як хтось до кінця осені не встиг повінчатися, то мусив зачекати до наступного року. Але обмеження не стосуються інших подій, наприклад, хрещення. Його проводять незалежно від посту.

Жіноцтво о цій порі пряло, а чоловіки старалися запастися дровами: як-не-як, починаються морози. Тому й жартували: «Як хочеш лози, то в Пилипівку вози».

Пилипівський піст, крім усього, збігався з найкоротшим сонцестоянням: «У Пилипівку день до обіду».

Спостерігали за погодою. Як уже лежить сніг, то лежатиме до повені, себто зима буде студена і стала. Про того, хто змерз цього дня, казали «трясеться, як пес у Пилипівку». Ну а як крячуть чорні ворони — чекаймо на відлигу.

Тртоіія

МАЛИШЕНКО